Центр економіко-правових досліджень провадить моніторинг окремих обставин мобілізації та обліку військовозобов’язаних в Україні. Одне з питань, яке регулярно виникає, – чи можуть люди, які хочуть виконати свій обов’язок, реально стати на облік.
До нас звернулись одразу кілька громадян. Усі вони ще на початку російської агресії виїхали з територій, які згодом опинилися під окупацією (Луганська та Донецька області). Формально вони досі «прописані» там. Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловіки спробували стати на військовий облік, використовуючи застосунок «Резерв+», однак через технічні причини не змогли цього зробити. Система давала відповідь на кшталт «територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не знайдено». Воно і не дивно, оскільки згаданий центр залишився на тимчасово непідконтрольній Україні території.
Проте наші військовозобов’язані наполегливо бажають стати на військовий облік в онлайн-режимі, за низки причин не можуть прибути особисто до органів ТЦК та СП: один перебуває за кордоном, другий не може визначитися з ТЦК та СП, оскільки змінив місце проживання кілька разів і станом на зараз взагалі не має реєстрації, третій теж епізодично проживає за різними адресами, і залишається зареєстрованим на тимчасово окупованій території.
Виникає парадокс: постановка на облік військовозобов’язаного взагалі є завданням держави, яка має бути зацікавлена у наявності зареєстрованого людського ресурсу та мобілізаційного резерву, а в описаному випадку ситуація виглядає як небажання самої ж держави приймати на облік військовозобов’язаних. Те ж саме стосується і застосунку «Резерв+» та цифровізації взагалі – попри рекламу та спробу створити позитивний імідж, люди позбавлені можливості реалізувати свої права та виконати свої обов’язки щодо захисту Вітчизни, що не виглядає нормальним.
З метою з’ясувати, як діяти в подібних ситуаціях, ми звернулися до Департаменту мобілізації Міністерства оборони України.
За отриманою нами інформацією Департаменту мобілізації Міністерства оборони України щодо неможливості формування електронного військово-облікового документа через застосунок «Резерв+» у зв’язку з відсутністю можливості проходження електронної ідентифікації та автентифікації, відповідно до частини п’ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 36 зазначеного Закону визначено, що особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 11.04.2024 № 3633-IX виключено положення, відповідно до якого військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не вівся. Відтак громадяни України, які перебувають за межами України, підлягають військовому обліку на загальних підставах.
Згідно з пунктами 52 та 53 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, військовий облік таких громадян здійснюється відповідними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами Служби безпеки України та підрозділами розвідувальних органів України. При цьому виїзд за межі України не є підставою для зняття або виключення з військового обліку.
Пунктом 23 Порядку № 1487 встановлено, що громадяни, які не можуть здійснити електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного чи резервіста, для взяття на військовий облік повинні особисто прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2025 № 1632 запроваджено експериментальний проєкт щодо автоматичного взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не перебувають та раніше не перебували на військовому обліку, у тому числі тих, які перебувають за межами України. Таке взяття на військовий облік здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії державних інформаційних ресурсів без особистого звернення громадянина та без проходження медичного огляду.
Водночас застосування зазначеного механізму залежить від відповідності особи встановленим законодавством критеріям і наявності необхідних відомостей у державних реєстрах. Прийняття окремого рішення про взяття на військовий облік за індивідуальним зверненням громадянина зазначеним порядком не передбачено.
Порядок оформлення та видачі військово-облікового документа затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 559.
Військово-обліковий документ в електронній формі формується на підставі відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів після проходження особою електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема за допомогою застосунку «Резерв+» або засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
Для авторизації в застосунку «Резерв+» використовуються засоби системи BankID Національного банку України, а також передбачено можливість використання «Дія.Підпису». Формування військово-облікового документа через портал «Дія» також здійснюється із застосуванням електронного підпису.
У разі неможливості використання зазначених електронних сервісів для уточнення відомостей, що містяться в Реєстрі, особа може звернутися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з письмовим зверненням, у тому числі засобами поштового або електронного зв’язку, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2026 № 981 затверджено Порядок перевірки дійсності військово-облікових документів консульськими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України. Водночас положення цього Порядку, які передбачають оновлення відомостей консульського обліку з подальшою інформаційною взаємодією з Реєстром та автоматичним взяттям на військовий облік у визначених випадках, набирають чинності 8 лютого 2027 року. До набрання чинності зазначеними положеннями громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років для вчинення відповідних консульських дій подають військово-обліковий документ в електронній формі, у тому числі його роздруковану копію, крім випадків, передбачених законодавством.
Разом з тим питання оформлення, обміну та видачі паспортних документів, а також вчинення консульських дій закордонними дипломатичними установами України належать до компетенції Міністерства закордонних справ України.
Ситуація, з якою стикнулися громадяни, виразно ілюструє розрив між рекламою цифрових сервісів і реальною можливістю ними скористатися. «Резерв+» буде зручним для тих, у кого все гаразд із реєстрацією та даними в реєстрах. Для людей, які виїхали з окупованих територій і залишилися зі «старою» пропискою, застосунок у більшості випадків просто не працює. Альтернатива у вигляді особистої явки до ТЦК для багатьох є або нереальною, або вкрай ускладненою.
Держава декларує зацікавленість у повному обліку військовозобов’язаних. Проте на практиці частина свідомих громадян, які самі хочуть стати на облік, залишаються за бортом цифрових рішень. До лютого 2027 року, коли мають запрацювати нові консульські механізми, ці люди фактично поставлені в глухий кут.
Крім технічного доопрацювання застосунку «Резерв+», питання потребує чіткого, доступного порядку дій для тих українців, які опинилися в подібній ситуації вже зараз.