8 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Сергійовичем Князєвим. Одним із ключових зобов’язань за цією угодою стало надання ним викривальних показань щодо інших осіб з числа суддів Верховного Суду, які, за версією слідства, були причетні до схеми одержання неправомірної вигоди.
Публічно Князєва викрили і затримали 15 травня 2023 року. Нагадаємо обставини. Детективи Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури задокументували передачу другої частини хабара (загальна сума за версією слідства – близько 2,7 млн доларів США). Гроші, за матеріалами справи, мали бути винагородою за ухвалення Великою Палатою Верховного Суду потрібного рішення у спорі щодо 40,19 % акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (структури, пов’язані з бізнесменом Костянтином Жеваго). Першу частину коштів передали 3 травня, другу – 15-го. Під час обшуків у квартирі та службовому кабінеті Князєва вилучили значні суми в доларах США, частину з яких попередньо ідентифікували.
Наступного дня Пленум Верховного Суду висловив йому недовіру, і він втратив посаду голови. Пізніше йому та іншим фігурантам повідомили про підозру. У червні 2026, після тривалого процесу, Князєв визнав вину, погодився на реальний строк (5 років позбавлення волі з додатковими обмеженнями) та конфіскацію майна, а також зобов’язався сприяти викриттю інших учасників схеми.
Більш ніж очевидно, що під загрозою передбачуваного невідворотного викриття, затримання, нейтралізації та засудження поплічники Князєва, дізнавшись про ризики щодо себе, вчинять (або вже вчинили раніше) дії, спрямовані на уникнення відповідальності. Такими методами, зокрема, можуть бути: зміна документів, виїзд за кордон, зміна статусу, звільнення, перехід на іншу посаду чи роботу, відставка, вступ до Збройних Сил України, симуляція захворювань тощо. Принаймні, опинившись у подібній ситуації, більшість людей намагалися б діяти так само. Це природно, та й охочих потрапити до в’язниці чомусь не видно.
З метою здійснення громадського контролю, проведення наукового дослідження, сприяння правоохоронним органам та інформування громадськості Центром економіко-правових досліджень було направлено запити до Верховного Суду, Державної судової адміністрації України, Вищої ради правосуддя, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України з проханням повідомити поіменно суддів Верховного Суду, які в період з 15 травня 2023 року на момент надання відповіді на цей запит звільнилися (вийшли у відставку), не з’явилися на роботу (включно з невідомими причинами), виїхали, зникли, перевелися на інші роботи та посади, були мобілізовані, тяжко захворіли або іншим чином виявили свою стійку відсутність та неможливість їх віднайти, а також окремо – про суддів Верховного Суду, яким оголошено письмове повідомлення про підозру у зв’язку з причетністю до діяльності Всеволода Князєва. Аналогічні відомості просили надати щодо працівників апарату Верховного Суду (секретарів судових засідань, секретарів суду, помічників, помічників-консультантів, консультантів, інших посадових осіб).
Верховним Судом надано інформацію стосовно суддів, які припинили трудові відносини з Верховним Судом, а також стосовно суддів, яких тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя рішенням Вищої ради правосуддя у період з 15 травня 2023 року до 09 червня 2026 року; працівників Апарату Верховного Суду, які працювали станом на 15.05.2023 та звільнилися чи були переведені на інші посади в Апараті Верховного Суду у період з 15 травня 2023 року до 09 червня 2026 року.
Як ідеться з повідомлення Верховного Суду, деяких працівників Апарату Верховного Суду було призвано на військову службу під час мобілізації. Відповідно до статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) та Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Верховному Суді, затвердженого наказом Голови Верховного Суду від 28.11.2022 (у редакції наказу від 25.02.2025 № 35), відомості щодо військового обліку працівників та відомості, які стосуються оборони країни, віднесено до категорії службової інформації. На підставі частини другої статті 6 цього ж Закону доступ до цих відомостей обмежується в інтересах національної безпеки та оборони, а також прав мобілізованих працівників.
Враховуючи ризики правового режиму воєнного стану, розголошення поіменного списку або даних мобілізованих працівників може завдати істотної шкоди обороноздатності держави та створити загрозу безпеці самих громадян. Потенційна шкода від оприлюднення такої інформації значно переважає суспільний інтерес у її отриманні сторонніми особами. Ураховуючи викладене, керуючись пунктом другим частини першої статті 22 Закону, Верховний Суд повідомив про неможливість надання запитуваних відомостей про мобілізованих працівників Апарату Верховного Суду.


До відповіді долучено додатки з переліками. Їх публікуємо повністю (таблиці – нижче). Це відомості, які закон дозволяє оприлюднювати. Інформацію про мобілізованих працівників суд правомірно обмежив.
Список суддів Верховного Суду, які тимчасово відсторонені від здійснення правосуддя рішенням Вищої ради правосуддя з 15 травня 2023 року до 09 червня 2026 року.

Список суддів Верховного Суду, які припинили трудові відносини з Верховним Судом з 15 травня 2023 року до 09 червня 2026 року.

Список працівників Апарату Верховного Суду, які працювали станом на 15 травня 2023 року та переведені на інші посади в Апараті Верховного Суду до 09 червня 2026 року.










Список працівників Апарату Верховного Суду, які працювали станом на 15 травня 2023 року та звільнилися до 09 червня 2026 року.




















Отже, Центром економіко-правових досліджень одержано та оприлюднено виключно те, що не заборонено законом. Такої систематизованої інформації в одному місці раніше не було. Читачі можуть самостійно ознайомитися з переліками суддів і працівників апарату, які припинили трудові відносини або були відсторонені у відповідний період, зіставити дати, прізвища та обставини та дійти власних висновків. Громадський контроль у цій сфері необхідний передусім для того, щоб суспільство бачило, як працюють (або не працюють) механізми відповідальності після найрезонанснішого викриття в судовій системі протягом останніх років.