Пропозиції Центру економіко-правових досліджень щодо оновлення норм чинного кримінального процесуального законодавства проходять подальше опрацювання в комітетах Верховної Ради України. На сьогоднішній день продовжують надходити відповіді від керівників депутатських фракцій і груп, а також від інших суб’єктів законодавчої ініціативи.
Фахівці Центру економіко-правових досліджень у своїх пропозиціях акцентували увагу на тому, що питання строків судового слідства та тримання особи під вартою напряму пов’язане з дотриманням принципів верховенства права та справедливого суду, гарантованих Конституцією України й міжнародними договорами. На практиці нерідко трапляються ситуації, коли судові розгляди тривають роками, а особи, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, фактично залишаються заручниками недосконалої процедури. Це не лише підриває довіру громадян до судової системи, а й створює ризики для правової стабільності держави загалом.
Центр запропонував внести зміни, які встановлять розумні, чітко визначені межі для тривалості судового слідства та перегляду запобіжних заходів. Водночас передбачається запровадження механізму автоматичного контролю за додержанням цих строків — як на рівні судів, так і з боку сторін процесу. Такий підхід сприятиме не лише дотриманню прав підозрюваних і підсудних, але й підвищенню ефективності роботи судової системи в цілому, адже судді та прокурори будуть змушені раціональніше планувати процесуальні дії.
Станом на сьогодні пропозиції Центру підтримали низка народних депутатів, зокрема представники профільних комітетів з питань правоохоронної діяльності, антикорупційної політики та прав людини.
Частину наших рекомендацій уже передано до Міністерства юстиції України для попереднього аналізу та підготовки відповідних змін до законопроектів.
У Центрі наголошують, що впровадження цих новацій стане важливим кроком у напрямку гуманізації кримінального процесу та його наближення до європейських стандартів.
Реальне забезпечення розумних строків судового розгляду — це не лише питання законодавчої техніки, а й показник рівня правової культури суспільства та поваги держави до своїх громадян.
Очікується, що результати обговорень у парламентських комітетах ляжуть в основу майбутнього законопроєкту, розробленого з урахуванням позицій експертного середовища.