Вивезення готівки за кордон: офіційна позиція Держмитслужби України і статистика порушень

Питання транскордонного переміщення готівкової валюти в умовах війни залишається одним із найбільш спекулятивних. У публічному просторі воно часто подається у вигляді чуток: «вивозити не можна», «заберуть усе», «достатньо просто задекларувати», або навпаки – «обмежень немає взагалі».

Щоб відділити правову реальність від домислів, Центр економіко-правових досліджень звернувся із запитами до кількох державних органів. У відповідь Державна митна служба України (далі – Держмитслужба) надала розгорнуте роз’яснення щодо порядку переміщення валютних цінностей через митний кордон України, з посиланням на норми Митного кодексу, законодавство про валютні операції та нормативні акти Національного банку України.

Наведена нижче інформація є офіційною позицією митного органу, сформульованою в межах його компетенції.

Нормативна база: Митний кодекс України і законодавство про валюту

Отже, як повідомляє Держмитслужба України, згідно з частиною третьою статті 197 Митного кодексу України (далі – Кодекс) переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», статтею 8 якого визначено, що:

• транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина перша);
• порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України (частина третя).

Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3 (далі – Положення № 3), встановлено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі (пункт 6).

Позиція НБУ – 10 000 євро як точка відліку

Крім того, лише для фізичних осіб-резидентів додатково пунктом 18 розділу 1 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, встановлено, що валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, здійснюються на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) винятково на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро. Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами- резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

За наданою Держмитслужбі Національним банком України інформацією фізична особа-резидент здійснює вивезення валютних цінностей у загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках:

• платіжної інструкції на видачу готівки (додаток 13 до Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018 року № 103) – у разі зняття коштів в операційній касі банку;
• чека банкомата та/або квитанції платіжного терміналу, сліпа та/або чека видачі коштів держателем карток – у разі зняття коштів за допомогою платіжних пристроїв (включаючи банкомати та платіжні термінали) та виписки про рух коштів за рахунком.

Які документи визнаються, а які – ні

Водночас, кошти з рахунків їх власників можуть бути зняті на підставі належним чином оформленої довіреності, але така фізична особа-представник не може переміщувати такі кошти за межі України. У разі отримання готівки з рахунку за довіреністю на отримання готівки, яка відповідає вимогам законодавства України, у реквізиті отримувач у платіжній інструкції на видачу готівки через касу банку мають зазначатися прізвище, власне ім’я, по батькові власника рахунку та те, що готівку отримано через довірену особу за довіреністю (реквізити довіреності) і прізвище, власне ім’я, по батькові цієї довіреної особи.

Форма квитанції про здійснення валютно-обмінної операції/операції із торгівлі банківськими металами з фізичною поставкою міститься у додатку 1 до Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2.

Водночас з актуальною інформацією щодо переліку підтвердних документів, які є підставою для переміщення фізичними особами-резидентами готівкової валюти за межі України, можна ознайомитися на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

Використання інших підтвердних документів (у тому числі, договір купівлі-продажу та інші підстави набуття готівкової валюти) Національним банком України не передбачено.

Обмеження щодо максимальної суми готівкової валюти, яку фізична особа може вивозити/ввозити на митну територію України, законодавством не встановлено.

Декларація валютних цінностей: форма, порядок і практичні нюанси

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» (далі – Постанова № 2) затверджено форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей. На зворотному боці вказаної форми декларації наведено: загальні відомості для заповнення цього бланку; документи, які подаються разом із заповненою декларацією для митного контролю та митного оформлення товарів громадянином.

Декларація транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей подається митному органу в паперовій формі. Вимог щодо завчасного подання вказаної декларації митному органу законодавством з питань митної справи не передбачено. Проте фізичні особи за можливості можуть заздалегідь роздрукувати бланк декларації транскордонного переміщення із застосуванням засобів комп’ютерної техніки на папері формату А4 (210х296 міліметрів) (пункт 2 Постанови № 203).

Відповідальність за порушення

Відповідно до Кодексу адміністративна відповідальність за порушення порядку переміщення через митний кордон України валютних цінностей передбачається за фактами:

• недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування (ч. 1 ст. 471, санкція передбачає накладення штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил);
• переміщення валютних цінностей через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ч. 1 ст. 483, санкція передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Протягом 2022–2025 років митними органами виявлено 1243 факти переміщення через митний кордон України валютних цінностей з порушенням митного законодавства. З них у 155 протоколах про порушення митних правил в порядку, визначеному ст. 511 Кодексу тимчасово вилучено валютні кошти на загальну суму 302,6 млн. грн. У 1088 випадках складено протоколи про порушення митних правил за ч. 1 ст. 471 Кодексу без вилучення валютних цінностей у зв’язку з недекларуванням валюти на загальну суму 1 710 млн. грн.

На що звернути увагу перед перетином кордону з готівкою

Хоча лист має роз’яснювальний характер і формально «не встановлює правових норм», його зміст дозволяє дійти кількох принципових висновків.

По-перше, законодавство не встановлює максимальної «стелі» суми готівки, яку фізична особа може вивозити або ввозити. Обмеження стосуються не суми як такої, а порядку підтвердження походження коштів і дотримання процедур декларування.

По-друге, для фізичних осіб-резидентів ключовим є саме підтвердження зняття готівки з власних рахунків у банках. І тут НБУ займає максимально жорстку позицію. Інші документи – договори купівлі-продажу, розписки, пояснення про «накопичення» чи «позики» не приймаються як підстава для вивезення готівки понад еквівалент 10 000 євро.

По-третє, довіреність не рятує ситуацію. Навіть якщо кошти зняті з рахунку законно, представник не має права переміщувати їх через кордон. Це принциповий момент, який часто ігнорується, а потім стає причиною складання адміністративних протоколів і вилучення товарів.

По-четверте, відповідальність є не декларативною, а цілком реальною. Статистика за 2022–2025 роки демонструє, що митні органи не просто фіксують порушення «для галочки», а реально вилучають значні суми готівки та складають протоколи на мільярди гривень.

В одній з попередніх наших публікацій було проаналізовано нормативну позицію Національного банку України щодо транскордонного переміщення валютних цінностей.

Отримана відповідь Держмитслужби фактично підтверджує: митні органи не мають власної дискреції в цьому питанні, а діють строго у межах правил, сформованих НБУ. Тобто конфлікт між «митницею» і «банківським регулятором» відсутній. Проте сформована єдина, доволі жорстка логіка держави щодо контролю руху готівки.

Загалом основне питання тут стосується доказів. Вивезення готівки є можливим, але тільки за умови документального підтвердження її походження у спосіб, визначений НБУ

Резиденти перебувають у жорсткіших умовах порівняно з нерезидентами, а статистика вилучень і протоколів свідчить про те, що порушення фіксуються системно.

Тому пропонуємо розглядати цей матеріал не як інструкцію «як вивезти гроші», а як застереження: держава знає, рахує і контролює, навіть коли здається, що «ніхто нічого не перевіряє».