Таку форму господарювання, як соціальне підприємництво можна впевнено назвати сучасним феноменом, що поєднує бізнесові підходи та соціальні ініціативи для розв’язання гострих суспільних проблем. На відміну від традиційного бізнесу, основною метою соціальних підприємств є не тільки отримання прибутку, але й досягнення позитивних змін у суспільстві. Водночас на відміну від класичних благодійних організацій, соціальні підприємства застосовують ринкові механізми для самостійного забезпечення своєї фінансової стійкості.
Соціальні підприємства активно розвиваються в умовах глобальних економічних викликів, починаючи від безробіття і соціального відчуження – до екологічних проблем. Вони відкривають нові можливості для соціально вразливих груп населення, сприяють економічному зростанню, підвищують довіру до громадських ініціатив. У цьому контексті важливо оцінити роль соціальних підприємств, правову підтримку цього сектору та приклади успішних кейсів, що демонструють його перспективність.
Роль соціальних підприємств у розв’язанні суспільних проблем
Соціальні підприємства відіграють значну роль у подоланні соціально-економічних викликів. Завдяки поєднанню комерційної діяльності та соціальної місії вони здатні розв’язувати проблеми, які не завжди можуть ефективно вирішуватися державою або класичними комерційними структурами. Нижче розглянуто основні сфери їх впливу.
Зниження рівня безробіття
Однією з ключових цілей соціальних підприємств є створення робочих місць для людей, які мають труднощі з працевлаштуванням. Зокрема це ветерани та люди із посттравматичним синдромом, особи з інвалідністю, вимушені переселенці, а також молодь без досвіду роботи і люди передпенсійного віку.
Соціальні підприємства не лише забезпечують працевлаштування, а й навчають професійним навичкам, адаптуючи працівників до сучасних вимог ринку праці. Це сприяє реінтеграції та зменшенню соціальної ізоляції вразливих категорій населення.
Подолання соціальної нерівності
Соціальні підприємства відіграють важливу роль у вирівнюванні доступу до базових послуг. Наприклад, підприємства, що працюють у сфері охорони здоров’я чи освіти, часто спрямовують свої зусилля на ті регіони чи громади, які зазвичай не охоплюються увагою великих компаній та державних програм. Завдяки таким ініціативам мешканці віддалених чи малозабезпечених регіонів отримують доступ до якісної медицини, освіти та соціального обслуговування.
Екологічна відповідальність
Багато соціальних підприємств зосереджені на екологічно відповідальному бізнесі, в тому числі: утилізації відходів, запровадженні «зелених» технологій у виробництві та популяризації повторного використання ресурсів (ресайклінгу).
Такі ініціативи сприяють зменшенню забруднення навколишнього середовища, формують у суспільстві екологічно відповідальні поведінкові моделі.
Підтримка місцевих громад і культурних проєктів
Соціальні підприємства нерідко беруть участь у розвитку місцевих громад шляхом підтримки культурних заходів, збереження національних традицій, фінансування спортивних подій або створення креативних просторів. Це не лише зміцнює культурний потенціал регіонів, а і сприяє економічному зростанню за допомогою залучення туристів і створення нових осередків ділової активності.
Зменшення залежності від зовнішньої фінансової допомоги
На відміну від традиційних громадських організацій, соціальні підприємства забезпечують власну фінансову стійкість завдяки самостійно заробленим коштам. Це дозволяє їм залишатися незалежними від донорських грантів та адаптувати свою діяльність до реальних потреб суспільства.
Соціальні підприємства відіграють унікальну роль у суспільстві, заповнюючи прогалини, які залишаються поза увагою держави та бізнесу. Вони сприяють вирішенню економічних і соціальних проблем, а ще допомагають розвивати культури соціальної відповідальності й солідарності. Саме тому підтримка таких ініціатив має бути пріоритетом у державній політиці.
Правові засади підтримки соціальних стартапів в Україні та інших країнах
Законодавче регулювання діяльності соціальних підприємств завжди було і є ключовим фактором їх підтримки та розвитку. У багатьох країнах соціальне підприємництво закріплене на рівні окремих нормативно-правових актів, які визначають правовий статус соціальних стартапів, надають їм податкові пільги та стимулюють створення сприятливого середовища для їх функціонування. Розглянемо основні аспекти регулювання в Україні та міжнародний досвід.
В Україні соціальне підприємництво перебуває на стадії становлення та не має окремого законодавчого акту, що чітко регулює цю діяльність. Основні положення, які стосуються соціальних підприємств, можна знайти в загальних законодавчих актах:
- Господарський кодекс України визначає форми організації бізнесу;
- Податковий кодекс України регулює порядок оподаткування підприємств, у тому числі підприємств громадських організацій;
- Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає діяльність, пов’язану із соціальною підтримкою.
Разом із тим, на розгляді Верховної Ради України перебуває декілька проєктів законів, у яких пропонуються визначення соціального підприємництва та механізми підтримки, зокрема пільги для підприємств, які наймають працівників із соціально вразливих груп або реалізують суспільно корисні проєкти.
На регіональному рівні також існують певні грантові програми та конкурси для соціальних стартапів, які сприяють підвищенню обізнаності та розвитку цього напряму.
У багатьох країнах світу соціальні підприємства мають окремий юридичний статус.
Наприклад, у Великій Британії ухвалено законодавство про «соціальні підприємства спільного блага» (CIC – Community Interest Companies), яке дозволяє таким компаніям отримувати податкові пільги та обмежує розподіл прибутку винятково на соціальні проєкти.
В Італії соціальні кооперативи мають право на фінансову підтримку та податкові пільги, а їх діяльність спрямована на підтримку працевлаштування осіб з обмеженими можливостями.
У США діє спеціальний статус «Benefit Corporation» (B-Corp), що регулює соціально відповідальні бізнеси, які дотримуються жорстких стандартів прозорості та соціальної відповідальності.
Міжнародний досвід свідчить про важливість створення законодавчих основ, які сприяють розвиткові соціальних підприємств, особливо у країнах із високим рівнем соціальних викликів.
Соціальні підприємства демонструють, що бізнес може бути не лише прибутковим, а й суспільно корисним. Їх досвід надихає нових підприємців та допомагає суспільству повірити у важливість соціальної відповідальності. Нижче наведено приклади соціальних бізнесів, які досягли успіху як в Україні, так і на міжнародній арені.
Успішні соціальні бізнес-проєкти (приклади з різних країн)
Серед українських прикладів соціальних підприємств слід назвати, передусім, такі.
«Veterano Pizza» – мережа закладів громадського харчування, заснована ветеранами російсько-української війни, яка створює робочі місця для інших ветеранів та членів їхніх сімей. Проєкт не лише допомагає адаптуватися до мирного життя, але і сприяє зміцненню локальних спільнот. «Veterano Pizza» стала символом підтримки соціально значущих ініціатив і привернула увагу міжнародної спільноти.
«НовіМИ» – інклюзивна кав’ярня у м. Києві, в якій бариста працюють люди з інвалідністю, зокрема на кріслах колісних. Цей проєкт, відкриття якого стало можливим завдяки отриманню гранту від держави за програмою «Власна справа», не просто надає людям з інвалідністю роботу, але і створює комфортний простір, як міцну платформу для підтримки соціальної інтеграції.
Бариста кав’ярні «НовіМИ» Олександра та директорка Центру економіко-правових досліджень Ірина Кременовська
«Бізнес із жіночим обличчям» – ініціатива з підтримки жінок-переселенок, яка допомагає їм відкривати власні підприємства у сферах виробництва і послуг. Завдяки мікрокредитам і тренінгам учасниці проєкту отримують не лише фінансову допомогу, але і знання для ефективного ведення бізнесу.
«Good Bread from Good People» – пекарня у м. Києві, де працюють люди з ментальною інвалідністю. Засновники підприємства не тільки працевлаштовують людей із соціально незахищених груп, а й популяризують ідею інклюзивного працевлаштування, спростовуючи упередження.
Щодо прикладів зарубіжного досвіду організації роботи соціальних підприємств, то варто назвати такі проєкти.
«Grameen Bank» (Бангладеш) – це один із найвідоміших соціальних бізнесів у світі, заснований Мухаммадом Юнусом. Банк надає мікрокредити без застави малозабезпеченим людям, допомагаючи їм розпочати власну справу. Модель Grameen Bank надихнула численні проєкти мікрофінансування по всьому світу.
«TOMS» (США) – американський бренд взуття, відомий своєю концепцією «одна покупка – одна пара в подарунок». За кожну куплену пару взуття компанія дарує взуття дитині у країнах, що розвиваються. Ця модель продемонструвала, що соціальна відповідальність може бути частиною бізнес-стратегії великого бренду.
«Fairphone» (Нідерланди) – соціальний стартап, який виготовляє етичні смартфони з використанням матеріалів, що видобуваються без порушення прав робітників і без шкоди довкіллю. Крім того, компанія заохочує ремонт пристроїв, щоб зменшити кількість електронних відходів.
Прогалини у правовому регулюванні та шляхи їх усунення
Соціальні підприємства стають важливим елементом сучасної економіки, який формує нову культуру відповідального бізнесу. Їх роль виходить далеко за межі створення прибутку: вони сприяють інтеграції вразливих груп населення, популяризують екологічну відповідальність і підтримують розвиток локальних громад.
Попри поступове формування законодавства, у регулюванні соціального підприємництва існує низка проблем. Передусім, у чинних нормативно-правових актах Верховної Ради України відсутня чітка дефініція «соціальне підприємство». Нечіткими залишаються і механізми надання пільг, а також фінансової підтримки. Додатковою проблемою є недостатня обізнаність представників малого бізнесу про можливості розвитку соціальних стартапів.
Для подолання цих викликів убачається за доцільне ухвалення окремого закону, в якому має бути чітко визначено статус соціального підприємства як суб’єкта господарювання, права та обов’язки його засновників і керівників, а також перебачено механізми пільгового кредитування та державної підтримки.
Правова підтримка соціальних підприємств є основою для їх сталого розвитку. Досвід країн із розвиненою економікою свідчить про те, що чітке законодавче регулювання дозволяє залучити до соціального бізнесу більшу кількість підприємців. Крім того, це стимулює міжнародні інвестиції та соціальні проєкти. Україні варто врахувати міжнародні практики для формування прозорого правового середовища задля створення сприятливих умов для соціальних стартапів.
Для України розвиток соціального підприємництва є перспективним напрямом, який потребує системної підтримки шляхом законодавчого врегулювання, фінансування та освітніх програм для підприємців-початківців. Запровадження найкращих практик і популяризація успішних кейсів можуть суттєво змінити ставлення до соціального бізнесу, зробивши його частиною нової економічної реальності.