Кабінетом Міністрів України ініційовано законопроект № 5653 від 11.06.2021 р. «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв’язку з неналежними умовами тримання», яким передбачено зменшення строків ув’язнення для осіб, які доведуть, що умови їх тримання у місцях несвободи були неналежними.
Умови тримання в типовій камері Київського слідчого ізолятора
Дана новація є, безумовно, корисною для суспільства, держави та людей. Україна вже має численні рішення міжнародних судових інстанцій, де її було визнано суб’єктом, що порушує права людини (неналежне утримання ув’язнених) зі значними сумами компенсацій (які зростають і накопичуються).
Перший заступник директора Центру економіко-правових досліджень, адвокат Олексій Святогор запропонував більш простий шлях виходу із ситуації.
До літа 2017 р. в Україні діяв т. з. «Закон Савченко», під яким слід розуміти редакцію ч. 5 ст. 72 КК України. Ця норма передбачала, що під час судового розгляду кримінальних проваджень у разі тримання особи під вартою у слідчому ізоляторі термін тримання такої особи зараховується за правилом «день в слідчому ізоляторі = два дні тримання в колонії».
Аналогічне правило, до речі, існує у кримінальних і кримінальних процесуальних кодексах практично всіх країн, включаючи наших найближчих сусідів. Об’єктивно це пов’язане з тим, що умови тримання в слідчих ізоляторах вкрай складні, незрівнянно тяжчі, ніж умови тримання в колоніях.
Тобто, основна ідея ухвалення Закону Савченко з нині розглядуваним законопроектом ідентична – певна «компенсація» ув’язненим надмірно жорстоких умов тримання через зменшення строків відбуття покарання. Апріорі, такі умови жорсткі самі по собі. Тому питання полягає лише у способах компенсації (перерахунків, зарахувань, обчислень тощо) термінів ув’язнення.
Однак Закон Савченко є більш вигідним, прозорим і некорумпованим. Він установлює однакові та універсальні правила обрахунку термінів для всіх осіб. Водночас, розглядуваний законопроект визначає такий обрахунок для «еліти», обмеженого кола осіб, які виявлять ініціативу щодо такого обрахунку, винаймуть адвокатів, які забезпечать доказову базу, сплатять (можливо) хабарі в судах за подібні рішення тощо. Виникнуть парадоксальні ситуації – виявиться, що за однакових умов тримання в ув’язненні одна особа (більш вдала) доведе, що утримувалась неналежним чином та вийде на волю. А інша особа, за таких самих умов, не зможе довести цього й залишатиметься в ув’язненні. Для міжнародних судових інстанцій це буде не дуже гарно виглядати.
Крім цього, подібні схеми істотно завантажать суди, особливо у місцях, де суд знаходиться поруч з місцем ув’язнення і територіально розглядатиме такі справи.
Тому доцільно буде просто поновити дію Закону Савченко, як універсального, прозорого, зрозумілого та ефективного компенсаційного способу, який виключає корупційний елемент та можливі зловживання.
Відповідні пропозиції від Центру економіко-правових досліджень було направлено на адресу Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України і Ради національної безпеки та оборони України.
Відповідь, яка надійшла від Офісу Президента України
Пропонуємо врахувати наші напрацювання та доводи.
1 pings
[…] […]