Законодавство України передбачає можливість укладення шлюбів з особами, котрі не є громадянами України, тобто з іноземцями – громадянами (підданими) інших держав або особами без громадянства, з відповідною державною реєстрацією таких союзів. Водночас існує штучно створена некомпетентними посадовцями органів юстиції технічна проблема, котра нівелює саму ідею належного здійснення актових записів цивільного стану за участі іноземців. Це призводить до виникнення низки колізій і прогалин під час правозастосування інституту реєстрації шлюбів.
Свідоцтво про шлюб
Так, коли іноземець прибуває на територію України, його в’їзд здійснюється за пред’явленими ним паспортними документами. Ці документи, за загальноприйнятним правилом, складені з використанням латинського шрифту та латинізованого (англомовного) написання імені та прізвища такого громадянина.
За цими ж документами здійснюється облік прибулих та вибувших іноземців в органах Державної прикордонної служби України.
Однак, під час здійснення в Україні реєстраційних дій в органах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України та видачі відповідних документів (свідоцтва про шлюб, а у разі народження дітей – свідоцтва про народження, витягів тощо) оригінальне написання прізвища та імені іноземця латиницею не застосовується. Написання та всі реєстраційні дії здійснюються за україномовним правописом кирилицею, тобто з використанням української абетки.
Уявімо таку поширену ситуацію, коли умовний громадянин Турецької Республіки Denyz Kylych реєструється в актових записах в Україні як Дениз Килич, або ж умовний громадянин Держави Ізраїль Chagal Genadiy реєструється в актових записах як Чагал Генадій тощо.
При цьому у формі свідоцтва про шлюб (інших свідоцтв) та у формі витягів з реєстрів не передбачено зазначення оригінального англомовного (латиницею) написання імені та прізвища іноземців поряд з україномовним позначенням.
У подальшому це призводить до плутанини та може створювати передумови для порушення закону та різного роду зловживань. Приміром, згаданий нами громадянин Chagal Genadiy наступного разу може заявити, що україномовне написання його прізвища та імені має бути Шагаль Геннадій (а не Чагал Генадій). Так само, згаданий громадянин Denyz Kylych може застерігати, що написання його імені має бути Денис (замість Дениз), а прізвища – Кулич (замість Килич) тощо.
Такі особи, будучи зареєстровані в Україні в іншому варіанті написання їхнього імені можуть повторно вступати у шлюб при тому, що подвійні шлюби прямо заборонені чинним законодавством нашої країни. Або вони можуть бути учасниками інших правовідносин, у тому числі реєстраційних дій, створюючи ілюзію того, що це є зовсім інша особа.
Можуть вчинятися інші подібні шахрайські дії. Адже іноземні імена та прізвища є настільки різноманітними, що деякі з них можуть взагалі допускати до десятка варіантів їх україномовної транскрипції. Ось лише декілька прикладів: Le Ngoc Minh, Juan Rodriguez, Ahmed Al-Farsi, Kenji Yamamoto, Hassan Malik, Arjun Patel, Kim Joon-Ho та ін.
У разі виїзду таких осіб з України за запитом родичів (подружжя) неможливо через органи Державної прикордонної служби України встановити факт їх виїзду за межі України. Як вже було зазначено вище, реєстрація в органах ДПС здійснюється написанням латиницею в оригінальному паспортному документі, а не за україномовним варіантом.
Редакцією загальнодержавного бюлетеня «ГОВОРИ!», засновником якого є Центр економіко-правових досліджень, на адресу Міністерства юстиції України було направлено відповідні науково-методичні рекомендації щодо вчинення реєстраційних дій за участі іноземних громадян з одночасним обов’язковим дублюванням написання їхніх імен і прізвищ згідно з документами мовою оригіналу. Реалізувати ці зміни можливо шляхом внесення доповнень до чинних нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.
Лист Міністерства юстиції України
За результатами розгляду поданих нами науково-методичних рекомендацій Міністерство юстиції повідомляє, що на даний час триває розробка проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури отримання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», яким передбачено комплексні зміни як у частині оновлення системи державної реєстрації актів цивільного стану, так і спрощення реєстраційних процедур загалом.
