Правовий аналіз окремих положень кримінального кодексу Угорщини (стосовно біпатридів)

Законом за № Т/6958, ухваленим Національними зборами Угорщини у квітні 2012 р., було внесено низку змін до чинного кримінального кодексу Угорщини в частині визначення територіальних принципів застосування кримінального законодавства.

Територіальний та особовий вплив

У § 3 Загальної частини – «Територіальний та особовий вплив» містяться норми, які розширюють територію застосування кримінального кодексу Угорщини. А саме, у п. (1) закріплено положення про те, що «кримінальне законодавство застосовується: […] c) за дії, вчинені за кордоном громадянином Угорщини, які є кримінальним правопорушенням згідно з угорським законодавством».

Застосування даної норми у правовідносинах за участі біпатридів, зокрема осіб, які мають подвійне громадянство – України та Угорщини, спричиняє суттєві правові перешкоди у реалізації відповідних норм Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили на території України діяння, які є кримінальними правопорушеннями згідно з українським законодавством.

Конституцією Угорщини дозволено існування подвійного громадянства – держави Угорщина та будь-якої іншої держави. Даний інститут породжує суперечності із законодавством України через відмінності обсягу прав і свобод, якими особи з подвійним громадянством можуть реально користуватися за місцем проживання і на які вони мають право відповідно до порядку, що діє на території України, громадянами якої вони також визнаються.

Відповідно до ст. 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави його набуття і припинення визначаються законами України. Зміст даного принципу розкривається у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», згідно з яким єдине громадянство – громадянство держави Україна. Це виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Водночас, при цьому законодавством України не передбачено заходів юридичної відповідальності за подвійне громадянство. Статистичних спостережень про кількість громадян України, які отримали громадянство інших країн, у тому числі Угорщини, не ведеться. Враховуючи дану обставину, вищенаведені норми кримінального кодексу Угорщини можуть бути інтерпретовані як формально узаконене намагання скористатися проявами правових колізій, які виникають внаслідок множинного громадянства з метою розширення компетенції урядових, правоохоронних і судових органів Угорщини на територію України.

Діяння «на шкоду Угорщині»

Далі, у п. (2) пп. «b» досліджуваних положень кримінального кодексу Угорщини передбачено положення про те, що кримінальне законодавство Угорщини застосовується до «діяння, вчиненого за кордоном громадянином, який не є громадянином Угорщини, на шкоду громадянину Угорщини, юридичній особі, заснованій згідно з угорським законодавством, та будь-якій іншій особі без юридичної особи, що карається згідно з угорським законодавством». Основний зміст досліджуваної норми полягає у створенні формально законного підґрунтя для заснування Угорщиною юридичних осіб та інших недержавних організацій або утворень на території інших країн, включаючи Україну. Встановлення кримінальної відповідальності за діяння, вчинені за кордонами Угорщини на шкоду громадянам Угорщини, юридичним особам та іншим суб’єктам правовідносин, які були утворені відповідно до угорського законодавства використовується угорською стороною як інструмент, який забезпечує закритість їх діяльності.

Використана дефініція «на шкоду» наділена абстрактним і широким сенсом, що дозволяє угорській стороні тлумачити її на власний розсуд залежно від ситуації з метою забезпечення невтручання правоохоронних органів інших держав у діяльність фізичних і юридичних осіб, які діють за межами Угорщини.

Параграф 258 чинного кримінального кодексу Угорщини доповнено п. (3) такого змісту: «Той, хто виконує дії, направлені на підготовку до державної зради, карається позбавленням волі на строк від одного до п’яти років і від двох до восьми років під час війни».

Кримінальна відповідальність осіб, які не припинили українське громадянство

При цьому в § 263 кримінального кодексу Угорщини додатково встановлено обов’язок громадянина Угорщини повідомляти владу або компетентні органи Угорщини у разі отримання достовірних відомостей про те, що планується насильницька зміна конституційного ладу, організація проти конституційного ладу, повстання, руйнування, державна зрада, готується підтримка противника, шпигунство, шпигунство проти збройних сил союзників, або вчинений такий злочин, та ще не розкритий. За невиконання даного обов’язку для громадян Угорщини встановлено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років.

Встановлення кримінальної відповідальності за підготовку до державної зради та обов’язку громадянина Угорщини повідомляти відомості про такі дії у правовідносинах за участю біпатридів слугує засобом перешкоджання виконанню обов’язків громадянина України особами, що не припинили українське громадянство. Передусім, це стосується положень щодо підготовки «підтримки противника» (України) та «шпигунства» (повідомлення правоохоронних органів України про посягання на її територіальну цілісність, конституційний лад, державний суверенітет тощо).

Ірина Кременовська, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник,

директор Центру економіко-правових досліджень