Протягом 2016 – 2017 рр. у засобах масової інформації активно поширювалася новина про те, що зарубіжні компанії мають наміри реалізувати проект побудови в зоні відчуження Чорнобильської АЕС об’єкту альтернативної енергетики – солярну (сонячну) електростанцію. Аналогічну офіційну інформацію також було оприлюднено Міністерством екології та природних ресурсів України і Державним агентством України з управління зоною відчуження.
Одним з перспективних проектів і напрямів наших досліджень є публічне і прозоре вивчення перспектив розвитку альтернативної енергетики в Україні, сприяння іноземним інвесторам у розвиткові та впровадженні проектів енерговиробництва та енергозабезпечення, створення передумов для розвитку бізнесу, подолання корупційних явищ, які заважають здійсненню бізнесу в Україні.
Центром економіко-правових досліджень напрацьовано значний обсяг інформації та науково обґрунтовані пропозиції щодо уникнення можливих корупційних ризиків і дискримінаційних дій з боку вітчизняних державних органів і посадових осіб по відношенню до згаданих інвесторів. Тому відповідні рекомендаційні матеріали свого часу було направлено для врахування у роботі Державного агентства України з управління зоною відчуження, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Торгівельно-промислової палати України, Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильска АЕС» і Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Центр економіко-правових досліджень і надалі має намір сприяти іноземним інвесторам у досягненні їхньої мети, подоланню корупційних ризиків, здійсненні журналістської та наукової підтримки діяльності іноземних інвесторів.
Днями у зоні відчуження Чорнобильської АЕС було запущено в експлуатацію солярну (сонячну) станцію, що розташована буквально на відстані кількох сотень метрів від зруйнованого аварією четвертого енергоблоку ЧАЕС.
Представники Центру економіко-правових досліджень – директорка к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська та перший заступник директора Олексій Святогор протягом трьох років неодноразово порушували у своїх дослідженнях проблему освоєння покинутих промислових інфраструктурних площ поряд з об’єктом “Укриття”, та розроблені пропозиції репрезентували під час участі в тематичних наукових заходах – конференціях, “круглих столах” і семінарах. Здебільшого дискусії точилися навколо питання будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива (в чому полягало основне дослідницьке завдання), але під час подальшої роботи було отримано результати, що свідчать про доцільність і інших інфраструктурних проектів.
На ЧАЕС, а також у місті-супутнику Славутичі залишилися тисячі інженерів, енергетиків, атомників, будівельників, які вже є фахівцями та складають кадрову основу реалізації проектів. Крім того, залишилися величезні охоронювані площі, інфраструктура (підстанції, мережі та інше). Такими можливостями просто не можна нехтувати.
Від самого початку не всі фахівці та громадськість вірили у цей проект, вважаючи його надто умоглядним, проте ж ентузіастам вдалося переконати інвесторів ризикнути (хоча елемент ризику, в даному разі, фактично відсутній). Було здійснено наукову підтримку (зокрема експертну), тобто, свого роду попереднє лобіювання проекту серед чиновників, проаналізовано тарифи та можливості окупності, окремо проведено роботу щодо правового супроводу.
Але найголовніше, чим ми тепер можемо пишатися – враховано низку факторів технологічного та кадрового характеру (в тому числі задіяні вже існуючі ресурси і можливості).
Сьогодні ж комплекс із понад 3.800 панелей, побудований на території, яка залишається значною мірою непридатною для проживання, і де відвідувачів супроводжують гіди з вимірювачами випромінювання, виробляє електроенергію, достатню для постачання 2.000 квартир, – повідомляє Reuters. Сонячна станція потужністю один мегават є спільним проектом української компанії Батьківщина і німецької Enerparc AG вартістю близько 1 мільйона євро ($ 1,15 мільйона) і користується пільговими тарифами, які гарантують певну ціну за електроенергію.
“Здавалося, що коли в 2000 році був зупинений останній блок (ЧАЕС), то все, генерація померла, і більше на цьому майданчику ніколи не буде генеруватися енергія”, – сказав Валерій Сейда, виконуючий обов’язки генерального директора держпідприємства, яке управляє інфраструктурою зупиненої ЧАЕС, – “Але зараз ми бачимо новий паросток, поки що невеликий, слабкий, генерації на цьому майданчику, і це дуже радісно”, – додав він.
…У квітні 1986 року невдалі випробування на реакторі № 4 на радянській Чорнобильській атомній електростанції призвели до аварії, через яку хмари ядерного матеріалу рознеслися по всій Європі і змусили евакуюватися десятки тисяч людей.
Тридцять одна людина – співробітники станції та пожежні – загинули одразу ж після аварії, переважно від гострої променевої хвороби.
Протягом наступних років по допомогу зверталися тисячі постраждалих від викликаних радіацією хвороб, таких як рак, хоча загальна смертність і довгострокові наслідки для здоров’я досі залишаються предметом інтенсивних дискусій.
“Це не просто ще одна сонячна електростанція – (це) єдина знаходиться в 100 метрах від ядерного реактора, що вибухнув в 1986 році”, – сказав журналістам виконавчий директор компанії Solar Chernobyl LLC Євген Варягін в п’ятницю, – “Складно переоцінити символіку цього проекту”.
Вперше з 2000 року, коли остаточно була зупинена Чорнобильська атомна електростанція, на цій території проведена електроенергія.
Два роки тому гігантська арка вагою 36.000 тонн була зведена над зруйнованим блоком, щоб блокувати випромінювання і створити умови для безпечного демонтажу залишків реактора.
Нове виробництво електроенергії запущено на території ЧАЕС в період різкого збільшення інвестицій у відновлювані джерела енергії в Україні. Протягом січня – вересня в країні були побудовані станції сумарною потужністю 500 мегават, що працюють на відновлюваних джерелах, а це вдвічі більше, ніж в 2017 році, – йдеться з повідомлення Уряду.
Отже, рецепт успіху виявився дуже простим – треба тільки працювати й вірити у свою справу. А на черзі – інші, нові проекти, реалізація яких теж не за горами. Наступні наші проекти стосуватимуться утилізації твердих побутових відходів та деяких специфічних розробок у галузі виробництва біопалива і нетрадиційних видів палива взагалі (водень, біогаз). Останнє слово, безумовно, буде за технічними фахівцями, але питання права і наукового супроводу (лобіювання) – за нами.
