Наслідком анексії Криму стала втрата всієї інфраструктури, в тому числі у сфері охорони здоров’я. Надання медичних послуг пов’язане із примусовим прийняттям громадянства іноземної держави.
В результаті окупації військами РФ Донбасу для громадян, які проживають на контрольованих українською владою територіях, стали недоступні заклади високоспеціалізованої медичної допомоги регіону, які опинились поза контролем української влади. На початкових етапах налагодження надання профілактичної та первинної медико-санітарної допомоги в умовах війни знаходилось в ослабленому стані.
Для захисту інтересів українських громадян та держави існує потреба у розробці та застосуванні інтегрального показника втрат у сфері охорони здоров’я України в умовах зовнішньої агресії з боку РФ. Її наслідком стали людські та матеріальні втрати, а також отримання статусу внутрішньо переміщених осіб 1 млн. 52 тис. 753 громадянином [1].
Результати дослідження. З метою опрацювання інтегрального показника втрат у сфері охорони здоров’я України внаслідок зовнішньої агресії нами використана методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру [2], а також розроблені на її основі підходи до порядку оцінки втрат соціально-економічного потенціалу України, спричинених військовими діями РФ в нашій державі [3]. При цьому здійснено структурування збитків за трьома категоріями – людські ресурси, соціальна інфраструктура та навколишнє середовище, та обґрунтований інтегральний показник втрат у сфері охорони здоров’я України внаслідок розв’язаної війни РФ.
Оцінку втрат людських ресурсів доцільно здійснити з використанням шести відповідних показників (див табл. 1), а також з урахуванням збитків, пов’язаних із ненаданням медичних послуг та ослабленням здоров’я у зв’язку з ненаданими медичними послугами.
Таблиця 1. Перелік показників для оцінки втрат людських ресурсів:
| № | Назва показника | Формула для обрахунку | Зміст значень показників |
| 1. | Зміни чисельності населення | P_e – кількість населення на момент надзвичайної ситуації, P_c– кількість населення за даними найближчого перепису після початку війни, r – приріст/зменшення населення за період після війни, t –період часу, за який розраховується втрата людських ресурсів. | |
| 2. | Втрати від загибелі населення | Edcl – витрати, обумовлені вибуттям трудових ресурсів з виробництва,тис. грн.
Ea – витрати на виплату допомоги на поховання, тис. грн. Ep – витрати на виплату пенсій в разі втрати годувальника, тис. грн. Ecb– витрати на поховання загиблих внаслідок війни, тис. грн. |
|
| 3. | Втрати від травмування | dcw – витрати, обумовлені вибуттям трудових ресурсів з виробництва, тис. грн. | |
| 4. | Розмір збитків від втрати життя та здоров’я населення | Cdhr – втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;
Eaf – витрати на виплату допомоги на поховання; Ep – витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника |
|
| 5. | Втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва | Мl* – втрати від легкого поранення;
Мs* – втрати від тяжкого поранення; Мd* – втрати від отримання людиною інвалідності; Мd* – втрати від загибелі людини; N – кількість постраждалих. Примітка: витрати розраховуються згідно з чинним законодавством. |
|
| 6. | Збитки від травмування, отруєння чи захворювання персоналу | L_la – втрати від легкого нещасного випадку;
L_sa – втрати від тяжкого нещасного випадку; L_d – втрати від отримання людиною інвалідності; N – кількість постраждалих |
Збитки від втрат пов’язаних із ненаданням медичних послуг розраховуються виходячи із їх собівартості та середньої норми прибутку щоденно шляхом множення на кількість днів, протягом яких медична допомога у конкретному закладі охорони здоров’я не надавалась.
Збитки від втрат здоров’я у зв’язку з ненаданими медичними послугами Розраховуються як різниця витрат, пов’язаних з передчасною смертністю громадян у зв’язку із несвоєчасним наданням медичної допомоги, їх інвалідизацією, додатковим обсягом витрат на транспортні послуги, медикаменти у зв’язку із зверненням у інші заклади охорони здоров’я.
Для визначення обсягу збитків соціальної інфраструктури доцільне застосування запропонованих трьох показників (див табл. 2).
Таблиця 2. Перелік показників для оцінки збитків від втрати соціальної інфраструктури охорони здоров’я:
| № | Структура збитків від | Порядок обрахунку збитків |
| 1. | Пошкодження основних фондів | Передбачає обрахунок фондів, як для безпосереднього надання медичних послуг, так невиробничого призначення, втрат запасів медикаментів, медичного обладнання, інфраструктури по підтриманню життєдіяльності закладів охорони здоров’я |
| 2. | Втрат та пошкодження медичного обладнання, медикаментів | Обраховується на основі втрат закладів охорони здоров’я за оптовими цінами на момент їх пошкодження |
| 3. | Порушення життєдіяльності закладів охорони здоров’я | Розраховується множенням щоденної кількості громадян, які не змогли отримати медичну допомогу згідно показників попереднього року на суму щоденної шкоди, яка відповідає визначеному у гривнях унеможливленню щоденного використання продуктивності кожного закладу охорони здоров’я(щоденного загального обсягу фінансування) із структуруванням за видами надання медичної допомоги. |
Збитки навколишнього середовища.
Збитки від наднормативного скидання забруднених стоків, викликаних війною, розраховуються за такою формулою:
де V – витрати зворотних вод, куб. метрів/годину;
Т – тривалість наднормативного скидання, годин;
Ca – середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, грам/куб. метр;
Сa – дозволена для скидання концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні гранично допустимих скидів (ГДС) та тимчасово узгоджених скидів (ТУС), грам/куб. метр. У разі скидання речовин, не включених до переліку речовин, допустимих для скидання, фактична концентрація яких перевищує ГДК для водного об’єкта, що приймає зворотні води, для розрахунку Сд береться таким, що дорівнює ГДК;
0,003 – базова ставка відшкодування збитків у частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, НМД/кілограм (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднюючих речовин у частках неоподатковуваного мінімуму доходів за одиницю маси речовини);
Аі – показник відносної небезпечності речовин. Визначається як співвідношення 1/Сгдк, де Сгдк – гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з «Санітарними правилами і нормами №4630-88» або узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.
Інтегральний показник втрат у сфері охорони здоров’я.
Для оцінки узагальнених втрат у сфері охорони здоров’я України доцільне застосування відповідного інтегрального показника (див табл. 3).
Таблиця 3
Структура інтегрального показника втрат у сфері охорони здоров’я
| № | Назва показника | Формула для обрахунку | Зміст значень показників |
| 1. | Інтегральні втрати системи охорони здоров’я | Розраховується як втрати здоров’я громадян + втрати інфраструктури + втрати медичного персоналу + втрати майбутніх періодів + втрати інноваційні + втрати інфраструктури забезпечення системи охорони здоров’я + витрати на життєзабезпечення сімей | |
| 2. | Втрати здоров’я громадян | Розраховується як втрати психічного здоров’я + втрати фізичного здоров’я + втрати від вогнепальних поранень + втрати від непрацездатності + втрати від несвоєчасного лікування | |
| 3. | Втрати інфраструктури | Визначається як втрати інфраструктури закладів за видами надання медичної допомоги | |
| 4. | Втрати медичного персоналу | Розраховується як втрати медичного персоналу в зв’язку з переїздом в іншу місцевість + втрати медичного персоналу в зв’язку із смертністю + втрати медичного персоналу в зв’язку із звільненням з місця роботи + втрати пов’язані з навчанням та перепідготовкою медперсоналу | |
| 5. | Втрати майбутніх періодів | Розраховується як втрати пов’язані з державним фінансуванням на підготовку і перепідготовку медичного персоналу + втрати пов’язані з державним фінансуванням на підготовку і перепідготовку медичних працівників | |
| 6. | Втрати інноваційні | Визначається як втрати медичного персоналу х 0,4.
0,4 – 40% медперсоналу, який знаходиться на окупованих територіях |
|
| 7. | Втрати інфраструктури забезпечення системи охорони здоров’я | Розраховується як втрати житла + втрати роботи + втрати доріг + втрати зв’язку + втрати від відсутності чистої питної води + втрати недостатності якісних продуктів харчування | |
| 8. | Витрати на життєзабезпечення сімей | Розраховується як витрати на виплату пенсій в зв’язку із втратою годувальника + витрати на поховання загиблих | |
| 9. | Витрати на лікування психічних розладів | Розраховується як витрати на лікування психічних розладів на контрольованій території + витрати на лікування психічних розладів внутрішньо переміщених осіб + витрати на інвалідність отриману внаслідок психічних розладів | |
| 10. | Витрати на лікування фізичних розладів | Розраховується як витрати на лікування фізичних розладів на контрольованій території + витрати на лікування фізичних розладів внутрішньо переміщених осіб + витрати на інвалідність отриману внаслідок фізичних розладів | |
| 11. | Втрати інфраструктури ПМСД (за залишковою балансною вартістю) | Розраховується як втрати комунального центру ПМСД + втрати поліклініки комунальної форми власності + втрати приватних сімейних лікарів + втрати поліклініки державної форми власності | |
| 12. | Втрати інфраструктури ВМД (за залишковою балансною вартістю) | Розраховується як втрати комунальної лікарні + втрати приватних лікарень + втрати лікарень державної форми власності | |
| 13. | Втрати інфраструктури третинної медичної допомоги (ТМД)(за залишковою балансною вартістю) | Розраховується як втрати комунальної високоспеціалізованої лікарні + втрати приватних лікарень + втрати лікарень державної форми власності | |
| 14. | Втрати інфраструктури екстреної медичної допомоги (ЕМД) (за залишковою балансною вартістю) | Розраховується як втрати комунальної лікарні інтенсивної допомоги + втрати приватних лікарень + втрати лікарень державної форми власності | |
| 15. | Втрати інфраструктури невідкладної медичної допомоги | Розраховується як втрати комунального центру НМД + втрати приватних сімейних лікарів + втрати центру НМД державної форми власності | |
| 16. | Втрати інфраструктури паліативної і хоспісної допомоги (за залишковою балансною вартістю) | Розраховується як втрати хоспісів комунальної форми власності + втрати приватних хоспісів + втрати хоспісів державної форми власності | |
| 17. | Втрати інфраструктури реабілітаційної медичної допомоги (за залишковою балансною вартістю) | Розраховується як втрати медичних закладів комунальної власності + втрати приватних медичних закладів + втрати медичних закладів державної форми власності | |
| 18. | Втрати інфраструктури фармацевтичних закладів (за залишковою балансною вартістю) | Розраховується як втрати оптових складів комунальної форми власності + втрати роздрібної мережі комунальної форми власності + втрати оптових складів державної форми власності + втрати роздрібної мережі державної форми власності | |
| 19. | Негативних соціально-психологічних наслідків війни | МРvic – сума, спрямована на медико-психологічну реабілітацію постраждалих, а також осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт в умовах війни на основі оцінок центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я; військовослужбовців та членів їх сімей, грн.
МРm – сума фінансування заходів медико-психологічної реабілітації неповнолітніх осіб, постраждалих у війні, а також у яких внаслідок війни загинув один із батьків або обоє батьків, грн. Amc – сума, що визначена судом як моральна компенсація постраждалим внаслідок війни, грн. Asp – сума, що була витрачена населенням на отримання медичної та соціальної допомоги реабілітаційного характеру за зверненням у відповідні установи після обстрілів визначається як: A_sp=n∙C_p+∑_t W_e, де Cp – вартість обслуговування у приватних установах згідно з діючими розцінками, грн. n – кількість звернень у приватні установи, од. We – вартість години роботи працівника державної установи t – час, витрачений працівниками державних установ на проведення соціально-психологічних реабілітаційних заходів після обстрілів |
|
| 20. | Збитків інфраструктури системи охорони здоров’я міста | ||
| 21. | Збитки інфраструктури системи охорони здоров’я району | Розраховується як збитки інфраструктури системи охорони здоров’я міста + збитки інфраструктури системи охорони здоров’я сіл | |
| 22. | Збитки інфраструктури системи охорони здоров’я області | Дорівнює сумі збитків інфраструктури системи охорони здоров’я районів |
Для оцінки впливу військових дій на сферу охорони здоров’я України слід використати показники, які характеризують як прямі та непрямі збитки у державному, комунальному та приватному секторах з оцінкою стану платіжного балансу. Це має стосуватись збитків інфраструктури – закладів і установ міністерств охорони здоров’я та соціальної політики України, обсягу втрат обладнання та медикаментів. До непередбачуваних витрат слід віднести наслідки від ненадання допомоги громадянам, збільшення видатків на медичну, соціальну, невідкладну допомогу, на подолання епідемій та контроль за носіями інфекцій, додаткову роботу з населенням, проведенням психосоціальної реабілітації, збільшення цін на ліки та недоотриманий дохід.
Методика обрахунку витрат на соціальний потенціал Донбасу
Враховуючи надзвичайну актуальність підтримання ефективної системи попередження захворювань нами актуалізована увага на визначенні витрат на особливі запобіжні заходи щодо захворювання населення. Вони розраховуються за формулою:
де– витрати на здійснення санітарної охорони території України від занесення інфекційних хвороб, тис. грн.;
– витрати на дотримання вимог санітарного законодавства при розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні об’єктів і споруд будь-якого призначення, тис. грн.;
– витрати на здійснення профілактичних щеплень, тис. грн.;
– витрати на проведення дезінфекційних, стерилізаційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт, тис. грн.;
– витрати на проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та гігієнічної регламентації небезпечних факторів, тис. грн.;
– витрати на виконання інших заходів, спрямованих на запобігання захворюваності людей, тис. грн.
У зв’язку з недостатністю індивідуалізованої інформаційної бази для розрахунку зазначених показників доцільне проведення в рамках окремих проектів цільового обстеження і опитування громадян із залученням фахівців із Держстату України та експертів у сферах охорони здоров’я, соціальної політики, житлово-комунального господарства, промисловості, екології та фінансів.
Висновки. Українські громадяни, які проживають у Донецькій та Луганській областях, а також в Автономній Республіці Крим потребують сучасної організації надання якісної і доступної медичної допомоги в умовах окупаційних дій РФ. Це потребує розробки окремого урядового проекту «Доступна і якісна профілактична, первинна медико-санітарна на засадах сімейної медицини, невідкладна та екстрена медичні допомоги для громадян України, які проживають на контрольованих українською владою територіях Донецької та Луганської областей». Для обґрунтування витрат на її надання доцільне використання запропонованих методичних підходів.
Актуальним є проведення обрахунків втрат, які необхідно використати в міжнародних судах по захисту інтересів українських громадян і держави шляхом відшкодування збитків нанесених країною-агресором – РФ.
О.П. Корнійчук –
к.е.н., ст.н.с., магістр державного управління
у сфері охорони здоров’я,
радник Міністра охорони здоров’я України
з питань економічного та
державного регулювання галузі у 2008-2010 рр.
[1] За даними оперативної групи Міжвідомчого координаційного штабу з питань, пов’язаних із соціальним забезпеченням громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції
[2] Соціально-економічний аналіз надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру / Волошин С.М., Жарова Л.В., Хлобистов Є.В., Чебанов О.А./ За науковою редакцією д.е.н.,проф. Хлобистова Є.В. / РВПС України НАН України, НДІ СРП – Сімферополь, СОНАТ, 2010. -258с.
[3] Корнійчук О.П. Порядок обрахунку втрат соціально-економічного потенціалу України, спричинених окупацією Донбасу та анексією Криму / О. П. Корнійчук. // Економіка та право. – 2016. – №2. – С. 118–123.
