В інформаційних війнах задля дискредитації, залякування та спроб тиску на активних, професійно успішних і публічних людей повсюдно використовується фейкоробство. Центр економіко-правових досліджень не коментує вигадки з категорії маревної фантастики. Як керівник наукової установи і людина, яка впродовж років протидіє деструктивним організаціям, я вважаю за доцільне не відповідати на маніпулятивні провокації, а роз’яснити сам механізм таких інформаційних атак: як вони створюються, і чому такі «публікації» більше свідчать про паніку їх авторів, аніж про будь-які реальні обставини.
Хто і як створює «компромат»
У період приблизно з лютого 2025 року на так званих «сайтах-сміттярках» – філіях російської дезінформаційної машини, таких як «багнет», «лента.юа» (клон російської «ленты.ру») та «украньюз» вийшла низка однотипних публікацій. Вони, як під копірку, поширили «новину» про те, що нібито Центр економіко-правових досліджень є філією якогось «рацирс» (що це взагалі таке?), а я та мій перший заступник Олексій Святогор, мовляв, співпрацюємо з РПЦ, УПЦ МП та іншими «агентами впливу».
Ці ж вигадки було покладено до основи абсурдної заяви, поданої до УСБУ в м. Києві та Київській області таким собі «громадським пасивістом» Денисом Шинкаренком, який, схоже, побачив свій зоряний час у доносах на науковців. Звісно, жодного доказу – лише конспірологія у стилі «теорії змови для бідних». Але ми й не дивувалися: коли не маєш аргументів – створюй параноїдальну маячню за принципом «настільки безглуздо, що навіть добре». Бо ж фейк має виглядати як ідіотизм, аби викликати цікавість.
Закономірно, все закінчилося нічим. Хіба Шинкаренко заробив собі трохи на булку з маслом
Мета подібного «вкиду» цілком очевидна – спроба дискредитації, залякування та створення інформаційного шуму навколо діяльності Центру, який послідовно викриває деструктивні організації та осіб, які діють на шкоду національним інтересам України.
Нешановні, ви дійсно вірите, що це здатне налякати?
За класикою жанру, не обійшлося і без погроз, більше схожих на п’яну істерику – настільки жалюгідними були їхні намагання налякати нас або вивести з рівноваги. Наприклад, ввечері 21 квітня на номер Олексія Святогора, після марних спроб додзвонитися з незнайомого номера, надійшло СМС із текстом (московинською мовою): «Это Кременовская Ирина еще жива или уже нет?».
Мені бажають здоров’я
Надіслане з номера, яким, за зібраною інформацією, користується Бєлова Тетяна Сергіївна, 1988 року народження. Раніше Бєлова була зареєстрована у Криму – принаймні, там вона отримувала паспорт у 2004 р. Була зареєстрована у м. Ялті, по вул. Свердлова, **, кв. *. Потім ця особа зареєструвалася у Києві (вул. Гоголівська, **, кв. *), а зараз записана як ФОП у Київській області (Бучанський район) і веде діяльність у сфері оброблення даних, інформаційних послуг, реклами та програмування. Не складно здогадатися, якими саме «інформаційними послугами» вона опікується.
Цей епізод підтверджує: інформаційна кампанія проти мене особисто та проти Центру – не спонтанні реакції дегенеративних фейсбучиків, а цілеспрямовані дії, що мають ознаки організованої діяльності. Використовуються фейкові акаунти і сторінки, підставні особи, запуск платної реклами на соцмережевих платформах, а також відео у стилі «викриття» на не менш дегенеративному тіктоку. В усіх таких «публікаціях» використовують емоційні гачки, образи і псевдологіку, щоб тільки спровокувати на реакцію та змусити виправдовуватися.
Серед обвинувачень – державна зрада через порушення прав віруючих, співпраця з організаціями та особами, з якими я не те, що ніколи не контактувала ні в якій формі, але і про існування деяких навіть не здогадувалася. Наприклад, якийсь політтехнолог Павло Бройде, з яким у мене стільки ж спільного, як у руснявого «багнета» із журналістською етикою.
Сюжети, що запускаються на різних сумнівних платформах, є не лише брехливими, а й настільки абсурдними, що межують із фарсом.
Дідові казки про сибірський плюм
Та понад усе мені сподобалося про те, коли мене проголосили деміургом зла і винищувачкою світів.
Про це не в жарти твердить один з їхніх «покровителів», професійний лобіст Егон Чолакян, який у минулому неодноразово заплямовував себе зв’язками з іншими маргінальними угрупованнями, а зараз є офіційним представником проросійської організації «АллатРа».
Раніше він би просто теревенів з іншими дідами на призьбі про те, хто із сусідів наркоман, а хто – проститутка. Але сьогодні, завдяки соцмережам, будь-який маразматик може ділитися своїми мареннями з усім світом і ще й заробляти на цьому
У відео на YouTube з назвою «Що буде з Європою після виверження сибірського плюму? Хто в Україні заважає порятунку планети?» він заявляв, що я, мовляв, своєю критикою «АллатРи» здатна впливати на вулканічну активність планети. І саме тому плюм от-от вибухне. Якщо хто не знав, що таке плюм – це не той пристрій для нагрівання тютюну – ploom, який рекламують на кожному кроці (нагадую: безпечного куріння не існує, а нікотин убиває), а такий гіпотетичний неймовірний вулкан, тільки разів у сто потужніший за звичайний.
У реальній науці «плюм» (від англ. plume) – це геофізичний термін, що означає підняття гарячої речовини з глибини земної мантії. Але прив’язати це до конкретної людини – це або шизофренічна фантазія, або навмисна інсинуація, яка має лише одну мету: залякати або збити з пантелику. Та Чолакян каже, що через мене може статися виверження магми та загибель цілого континенту, тому що я «проти правди та запобігання виверженню плюму».
До речі, рівень оплати за послуги лобістів у США становить близько 150 тисяч доларів, що дає уявлення про фінансові ресурси угруповань, яким я, очевидно, завдаю болю. Уявіть собі, які гроші готові вкладати культисти лише в те, щоб «дискредитувати» одну людину. Вони дійсно думають, що я зруйную їм усю карткову імперію. Втім, наразі це єдине, в чому вони не помиляються.
Мотиви та замовники інформаційних атак
Крім того, «потужні» виконавці інформаційних кампаній не погребували скористатися сайтами на безкоштовному хостингу WordPress.com – одноразовому зливнику помиїв, створеному для інформаційного шантажу або спроби дискредитації.
Оскільки фейкоробство дозволяє паразитам сяк-так животіти й не загнутися від голоду, то чекаємо нових інфовкидів. Дарую лоботрясам-вигадникам, наступну тему: Кременовська впливає на згасання Сонця. Або хоча б на Бетельгейзе. А Святогор викликав, щонайменше, двійко тайфунів, один мусон, і спровокував путіна. Ну дайте вже щось потужне, бо «плюм» – то вже минуле.
І саме це, попри всю комічність заяв, є ключовим моментом. Усі вдавані «викриття» є марною спробою замаскувати власну агонію. Проти функціонерів організації «АллатРа» триває кримінальне провадження, в якому сукупність доказів. І «дискредитувати» одного експерта у справі абсолютно марно, це ні на що не вплине.
Паралельно у судовому порядку розглядається питання примусового розпуску Громадської спілки «Міжнародний громадський рух «АллатРа» за апеляційними скаргами Міністерства юстиції та Служби безпеки України.
Відкрито апеляційне провадження
Щодо організації Олега Мальцева (так званого «Оперативно-бойового підрозділу»), який планував збройне захоплення влади в Одесі, – триває досудове розслідування у кримінальному провадженні. Проти них так само зібрано значний масив доказів.
Якби я була якоюсь нікчемою та ні на що не впливала, то до Києва не приїхав би аж з Одеси Костянтин Слободянюк, права рука Мальцева, щоб лякати мене і моїх близьких у День мого народження, як це було у 2019 році. Якби я не становила для них реальної загрози – не було б і таких зусиль.
А де тепер Слободянюк? У СІЗО. Як і сам Мальцев. Вони самі відчувають наближення такого фіналу.
Знаю, що і Мальцев це розумів, хоча бадьорився, бравував і упирався, але… не розрахував своїх сил, що навіть свої стали його здавати.
Така доля спіткає і решту – Панченко, Шинкаренка, Тарасенко, Данілова, Яблочкіну, Ковалевську, Немировського та інших. Адже щойно запахне тюремним строком, вони зілляються самі та здадуть своїх «гуру».
Коли фейкоробство розбивається об факти
Отже, все просто чудово. Їхні балакучі голови – Масімо Інтровіньє, Егон Чолакян, Андрій Немировський та решта не викликають нічого, крім огиди. І нехай собі теревенять яку завгодно маячню, вони ж цим самі себе «палять» ще більше.
Це вони нас бояться, а не ми їх. Керівництво і колектив Центру економіко-правових досліджень – на світлій стороні, з опорою на державу та її структури. І будемо й надалі викривати і щемити шарлатанів, сектантів і посіпак країни-агресора.
Їхнє фейкоробство здохне само по собі. Тож не варто перейматися і марнувати сили, коли жалюгідні «викриття» та «інформаційні кампанії» запускаються з метою не стільки дискредитувати, скільки змусити розпорошувати зусилля на спростування цієї дурні.
Їхній задум був у тому, щоб саме відвернути увагу. Так, у ст. 277 Цивільного кодексу України визначено: «Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування».
Навіть коли автори невідомі, знайти та ідентифікувати їх не вдалося, то можна встановити факт поширення недостовірної інформації. Це може бути зроблено швидко – в одному засіданні й навіть у спрощеному порядку, без виклику позивача. Тільки я взагалі не вбачаю в тому сенсу.
По-перше, для нас чим більше бруду – тим краще. Реклама та піар, навіть чорний, реально працюють. А нам навіть не треба витрачати на це кошти.
По-друге, і найголовніше питання: якщо ми такі бузувіри – то якої холери нас досі не виловили СБУ, прокуратура, поліція, НАБУ абощо?
І хай хоч одне брехло покаже хоч один наш антиукраїнський наратив. Хай продемонструють, це ж елементарно. Агов, дайте посилання, де ми за рашу або за московський патріархат!
Лев дивиться на людину, яка вдарила його палицею, а собака – на палицю. Не дивіться на палицю, не зважайте на дурнів. Продовжуйте свою справу та дотримуйтеся основної мети.
З повагою
Ірина Кременовська,
к.ю.н., с.н.с., директорка Центру економіко-правових досліджень