Директорка Центру економіко-правових досліджень, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Ірина Кременовська взяла участь у робочій зустрічі з керівництвом групи АА Оболонь (Український центр обслуговування груп АА) для налагодження ефективної співпраці в соціалізації алкозалежних та ідеологічно індоктринованих людей.
Залежність та її наслідки
Залежність, якою б вона не була – психологічною або хімічною, ламає особистість і позбавляє людину можливості керувати своїм життям. Допомога людям, які постраждали внаслідок перебування у деструктивних культах (сектах) або чиї життя зруйнував алкоголь, має однаково велике гуманістичне значення. Робота з ними базується на схожих методиках, хоча і з деякими відмінностями.
Нерідко колишні адепти культів (сектанти), які не можуть оговтатися після пережитих знущань і «промивки мозку», вдаються до пияцтва або починають вживати психоактивні речовини. І навпаки, колишні алкоголіки, коли вони плутають духовність і релігію, можуть ставати легкою здобиччю для сектантів будь-якого штибу.
Деякі псевдорелігійні організації облаштовують «реабілітаційні центри», де замість лікування алкоголіків незаконно позбавляють волі, тримають у нелюдських умовах, піддають фізичним і моральним знущанням, примушують до вивчення «духовної» літератури та участі у релігійних обрядах. Непоодинокими є випадки, коли в таких «реабцентрах» у людей виманюють останні заощадження та схиляють їх до того, щоб вони переоформили усе своє майно на організацію. Тим самим людей проти їх волі роблять адептами тієї чи іншої «релігії», а керманичі таких організацій наживаються на чужому лиху.
Тому важливим є налагодження ефективної комунікації між практиками, які безпосередньо допомагають людям визволитися від психологічної (психоемоційної) та алкогольної залежності. Ще більш важливим є обмін практичним досвідом між ними.
Товариство АА
Анонімні алкоголіки (АА) – це добровільне всесвітнє співтовариство чоловіків і жінок з усіх прошарків суспільства, які зустрічаються разом, щоб досягти і підтримувати тверезість. Єдиною вимогою для членства є бажання кинути пити. Немає жодних вступних або обов’язкових внесків за членство в АА.
Анонімність є духовною основою АА. Це дисциплінує Товариство, щоб керувати собою, спираючись на принципи, а не на особистості. Учасники груп АА ніколи публічно не афішують свою належність до Товариства, тому не показують обличчя і не розкривають повних особистих даних. АА є спільнотою рівних, яка прагне зробити відомою програму одужання, а не осіб, які беруть у ній участь. Анонімність у медіа слугує свого роду страховкою, для всієї Спільноти АА, особливо для новачків, що їхнє членство в АА не буде розкрито.
Директорка ЦЕПД, к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська і голова групи АА Оболонь Дмитро В., м. Київ
АА було започатковано у 1935 р. нью-йоркським біржовим маклером і хірургом з Огайо (обох вже немає серед живих), які були «безнадійними» п’яницями. Вони заснували АА заради того, щоб допомогти іншим, хто страждав від алкогольної хвороби, і залишатися тверезими самим. АА зростало з появою автономних груп, спочатку у Сполучених Штатах Америки, а потім і в усьому світі.
Засновники АА – доктор Боб і Білл
На сьогоднішній день існує близько 118 000 груп, які об’єднують 2 000 000 членів у 180 країнах. В Україні нараховується близько 130 груп АА.
Стенд у приміщенні групи АА Оболонь
В АА немає авторитетів, бо це – спільнота рівних. Склад керівництва групи змінюється один раз на рік шляхом голосування на зборах. Учасники групи обирають з її числа голову, його заступника і секретаря. За ці виборні посади тут ніхто не тримається, даючи можливість новим членам взяти участь у керівництві групою, проявити свої найкращі ділові якості, відчути себе корисним у тверезому житті.
Що об’єднує людей з алкогольною та психологічною залежністю
Під час робочої зустрічі директорка ЦЕПД ознайомилася з програмними та методичними матеріалами, що використовує у своїй діяльності Спільнота АА, а також узяла участь у закритій нараді керівництва групи Оболонь і в обговоренні організаційних питань.
У приміщенні для зібрань
Учасники обговорення дійшли згоди в тому, що алкоголіки та ідеологічно індоктриновані особи (релігійні фанатики, сектанти, культисти) мають низку спільних рис, які пояснюють їх вразливість і схильність до негативних впливів. Основні спільні риси та фактори ризику для обох цих груп полягають у такому:
- Втрата контролю над власним життям. Як алкоголіки, так і сектанти особи втрачають здатність самостійно приймати рішення. Алкоголізм призводить до залежності від речовини, яка контролює поведінку людини. Сектанти ж віддають свій розум і волю лідерам або доктринам, які скеровують їхні думки та дії.
- Потреба у психологічній підтримці. Обидві групи зазвичай шукають втіхи та виходу зі складних життєвих ситуацій. Алкоголіки використовують алкоголь для тимчасового полегшення емоційного болю, тоді як сектанти знаходять підтримку в релігійних спільнотах або доктринах, які обіцяють розв’язання їхніх проблем.
- Вразливість до маніпуляцій. Алкоголіки стають вразливими до маніпуляцій через фізичну і психічну залежність від алкоголю, що послаблює їхню здатність до критичного мислення. Індоктриновані особи так само втрачають здатність до критичного мислення, стаючи жертвами індоктринації («промивки мозку»), що змушує їх сліпо підкорюватися «духовним» авторитетам, не піддаючи сумніву їх позицію.
- Потреба у товаристві. Алкоголіки часто відчувають ізоляцію і використовують алкоголь як спосіб уникнути самотності або депресії. Індоктриновані особи також часто шукають прийняття і приналежність до спільноти, яка надає їм сенс життя та цінності.
- Зацикленість, стагнація. Алкоголізм і релігійний фанатизм однаково створюють замкнене коло: залежним людям складно вибратися з нього самотужки. Алкоголік продовжує пити через фізичну потребу, тоді як сектант часто боїться залишити спільноту через страх відплати або втрату сенсу життя.
- Проблеми з ідентичністю та самооцінкою. І алкоголіки, і сектанти можуть страждати від низької самооцінки та пошуку сенсу життя. У випадку алкоголіків це може бути викликано постійною провиною і соромом за своє пияцтво, а у сектантів – потребою в ідеологічній опорі.
Чому залежні особи перебувають у зоні ризику?
Вразливість залежних осіб до негативного стороннього впливу обумовлена, по-перше, їхньою психологічною залежністю. Алкоголіки залежні від алкоголю, а сектанти – від «духовних практик» або лідера. В обох випадках залежність веде до втрати здатності мислити раціонально і приймати самостійні рішення. Це збільшує ризик потрапити під вплив шахраїв, пропагандистів або стати жертвою злочину.
По-друге, залежні сприймають лише прості відповіді. І алкоголіки, і сектанти часто шукають легкі рішення для будь-яких життєвих обставин. Алкоголь або псевдодуховна «практика» (ритуал, обряд) можуть дати лише ілюзію швидкого полегшення, але не дають відповідей на серйозні питання, і з часом вони лише поглиблюють проблеми.
По-третє, залежні особи мають підвищену віктимність. Запійні алкоголіки заради випивки готові продати свою душу. Сектанти заради порції «духовного» дурману ладні віддати останні кошти й толерувати будь-які приниження. Тому залежні стають легкими жертвами для злочинців, які можуть експлуатувати їх, як заманеться – фінансово, фізично, сексуально чи морально.
Таким чином, обидві групи залежних осіб перебувають у зоні ризику через їхню вразливість до маніпуляцій. Це ускладнює їхнє повернення до здорового життя без сторонньої допомоги.
Шлях до одужання у групах АА
Програма одужання в АА передбачає повне утримання. Члени групи просто тримаються подалі від першої чарки, кожного разу один день. Адже якщо не буде першої чарки, то не буде й десятої. Тверезість підтримується завдяки обміну досвідом, силами та надіями на зборах групи і завдяки запропонованим Дванадцяти крокам для одужання від алкоголізму.
Дванадцять кроків
Товариство АА не пов’язане з будь-якою сектою, релігією, політикою, організацією чи установою, не бере участь у суперечках. Діяльність кожної групи здійснюється у чіткій відповідності до Дванадцяти традицій АА.
Дванадцять традицій
Хоча методи роботи АА та ЦЕПД із залежними особами багато в чому збігаються, водночас вони мають і відмінні риси. Наприклад, ЦЕПД так само координує анонімні групи колишніх адептів різних культів, які гуртуються задля надання взаємної підтримки й допомоги. Але робота з адептами культів у ЦЕПД відрізняється від методів роботи з алкозалежними тим, що вона неодмінно передбачає формування початкової мотивації для повернення до вільного життя.
Крім того, ЦЕПД проводить наукові дослідження у напрямі виявлення загроз національній безпеці та національним інтересам України від діяльності псевдорелігійних неокультів і деструктивних громадських рухів, безпосередньо взаємодіє з правоохоронними та іншими державними органами.
Підсумки
За підсумками проведення робочої зустрічі було домовленості про співпрацю щодо пропагування здорового способу життя та реалізації ідей щодо реабілітації (соціалізації) залежних осіб.
Реабілітація не обмежується відмовою від речовин, а повинна включати заходи з відновлення соціальних зв’язків і професійних навичок. Психологічна підтримка, зокрема когнітивно-поведінкова терапія, допомагає залежним особам розібратися в причинах своєї залежності та сформувати нові, здорові стратегії поведінки.
За результатами ознайомлення з методами роботи групи Оболонь директорка ЦЕПД Ірина Кременовська назвала спільноти АА взірцем ефективної групової підтримки: «Важливо розширювати доступ до групових програм, де залежні можуть обмінюватися досвідом, отримувати емоційну підтримку. Розвивати навички самоконтролю найкраще допомагає спілкування з іншими людьми, котрі стикалися з подібними проблемами», – підкреслила вона.
Програма Дванадцяти кроків, яка використовується для лікування алкогольної залежності, має багато універсальних елементів, що можуть бути адаптовані для реабілітації людей, які перебували в деструктивних культах. Хоча не всі аспекти програми можуть бути повністю релевантними, деякі ключові елементи програми можуть бути корисними для відновлення після індоктринації.
Зокрема враховуючи те, що колишні адепти культів отримали свого роду «імунітет» проти релігійних структур, використання термінів, пов’язаних з «вищою силою» може викликати у них спротив або тривогу. У таких випадках краще замінити ці елементи на нейтральні поняття, як-от віра в людські можливості або професійну підтримку. Тому надалі питання вироблення спеціально адаптованих програм має бути предметом прикладних наукових досліджень, які провадяться нашою установою.
