Приватна наукова установа «Центр економіко-правових досліджень» та медіа-бюлетень «Говори!» продовжують тему поліграфічних досліджень у системі органів юстиції. Раніше ми вже звертали увагу читачів на те, що поліграф не є універсальним інструментом ані для доказування, ані для кадрових процедур. Нову відповідь на запит ЦЕПД надіслало Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України. І вона лише підтверджує, що законодавство України не передбачає використання поліграфа під час призначення осіб на посади в органах юстиції.
У відповіді відомство повідомило, скільки осіб працювало в Івано-Франківському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України у 2022–2025 роках. Так, у 2022 році було 144 працівники, серед яких 41 особа належала до органів державної виконавчої служби, 29 – до органів державної реєстрації актів цивільного стану, 9 – до органів нотаріату. У 2023 році чисельність становила вже 231 особу: 106 у виконавчій службі, 38 у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, 17 у нотаріаті. У 2024 році вказано 182 працівники, з них 92 – у виконавчій службі, 40 – у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, 6 – у нотаріаті. Станом на 16 грудня 2025 року в управлінні обліковувалося 238 осіб, у тому числі 100 працівників державної виконавчої служби, 78 – органів державної реєстрації актів цивільного стану, 4 – органів нотаріату.
Лист Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
Наведені відомості показують, що йдеться про структуру з доволі помітним кадровим обігом і різними напрямами роботи, однак сам по собі великий або малий штат не створює правової підстави для застосування поліграфа. У листі прямо акцентовано: чинне законодавство не передбачає такого дослідження під час призначення на посади в органах юстиції, а отже, в цій площині поліграф не використовувався.
Це важливе уточнення для всіх, хто час від часу намагається подати «детектор брехні» як чарівну паличку для вирішення кадрових або дисциплінарних питань. Насправді поліграф має значно вужче поле застосування. Він може бути використаний як допоміжний інструмент у межах окремих досліджень, але не замінює ані повноцінної перевірки документів, ані належної кадрової процедури, ані правових гарантій для працівників.
Для ЦЕПД отримана відповідь є ще одним підтвердженням попереднього висновку: поліграф не можна перетворювати на універсальний інструмент «перевірки доброчесності» всіх підряд. У правовій державі кадрові рішення мають ухвалюватися не за телевізійною логікою «хто здригнувся на запитанні – той і винен», а за законом, документами, процедурою та доказами. Бо інакше отримаємо не відбір кадрів, а театралізовану виставу з пристроєм, який виглядає страшніше, ніж працює насправді.
Зрештою, відповідь Івано-Франківського міжрегіонального управління Мін’юсту корисна саме своєю прямотою: поліграф у доборі працівників органів юстиції не застосовується, а тому всі розмови про «обов’язкові перевірки на брехню» в цій сфері не мають правової основи. І останнє, можливо, найздоровіша новина у всій історії з поліграфом.