Московія століттями намагалася знищити українську націю, нашу державність і культуру – від імперських заборон мови до сталінських репресій. Сьогодні ця загарбницька політика досягла свого апогею: російські збройні формування вторглися на територію України, знищують міста дощенту, стираючи з лиця землі цілі населені пункти разом з їх мешканцями.
Якщо такі великі міста, як Харків, Суми, Одеса, Київ, Чернігів та інші, попри постійні обстріли, тримаються і продовжують жити, то цього, на жаль не можна сказати про інші. Сіверськодонецьк (до 2024 р. – Сєвєродонецьк), Покровськ, Торецьк, Часів Яр і чимало інших міст, районів і сіл московини зруйнували майже до останньої цеглини. Вулиці, де вирувало життя, перетворилися на випалені пустки. Та попри все, вони не повинні зникнути з мапи, адже місто – це не лише будинки й дороги, це люди. Ті, хто змушені були поїхати, чекають на перемогу, мріють повернутися додому та готові брати участь у відродженні своїх громад.
Коли йдеться про повоєнне відновлення, слід мати на увазі, що розмова тут не просто про нові мости, лікарні та школи
Це питання юридичних механізмів компенсації збитків для бізнесу та громадян, це економічні виклики у відбудові інфраструктури, це пошук найефективніших шляхів, які вже випробувані у світі. Як забезпечити справедливість у розподілі ресурсів? Як залучити інвестиції, щоб відбудова не затягнулася на десятиліття?
За результатами наукових розвідок, проведених фахівцями Центру економіко-правових досліджень, пропонуємо вашій увазі ключові економіко-правові аспекти післявоєнного відродження та досвід тих країн, які змогли піднятися з руїн.
Юридичні механізми компенсації збитків для бізнесу та громадян
Війна залишає по собі не тільки руїни, а й численні правові проблеми, пов’язані з компенсацією збитків. Знищене житло, «віджатий» окупантами бізнес, викрадене або втрачене майно – все це потребує справедливого відшкодування. Але хто повинен компенсувати ці збитки? Які юридичні механізми можна використати для цього?
Україна вже запровадила низку ініціатив, спрямованих на підтримку громадян і підприємців, які постраждали внаслідок бойових дій. Це, зокрема:
- програма «єВідновлення» передбачає виплату коштів власникам зруйнованого або пошкодженого житла;
- державні гарантії для бізнесу – компенсація за втрачене або пошкоджене майно підприємств, а також пільгові кредити на відновлення діяльності;
- законодавчі ініціативи щодо конфіскації російських активів – Україна та її партнери працюють над механізмами використання заморожених активів росії для відбудови країни.
Проте всі ці заходи – лише початок, адже масштаби руйнувань потребують довгострокової стратегії та залучення міжнародної підтримки.
Росія як країна-терористка має нести відповідальність за завдану шкоду. Для цього використовуються відповідні юридичні інструменти.
Передусім, це позови до міжнародних судів. Україна вже подала численні скарги до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і Міжнародного суду ООН щодо компенсації збитків.
У нашій країні створено єдиний державний реєстр збитків, завданих агресією рф. Така ініціатива Ради Європи має стати основою для майбутніх виплат постраждалим.
Крім того, пропонується створити спеціальний фонд, який наповнюватиметься за рахунок конфіскованих російських активів, і це буде свого роду міжнародний компенсаційний механізм.
А для того, щоб усі ці інструменти використовувалися максимально ефективно, кожен власник пошкодженого майна повинен фіксувати збитки – шляхом збирання фото-, відеодоказів, свідчень сусідів, експертних висновків. Також варто і важливо подавати заяви на усіх доступних державних порталах, долучатися до колективних позовів.
Відшкодування збитків – це складний і тривалий процес, але він є невід’ємною частиною справедливого відновлення України. Правова робота сьогодні визначає, наскільки ефективною буде відбудова завтра.
Економічні виклики у відбудові інфраструктури
Масштабні руйнування, спричинені війною, ставлять перед Україною безпрецедентні виклики у сфері відбудови. Зруйновані мости, дороги, електростанції, житлові квартали – це не просто об’єкти, які потрібно відновити, а критично важливі елементи економічної стабільності та безпеки країни. Проте процес відбудови наштовхується на низку економічних перешкод, які необхідно подолати для швидкого та ефективного відновлення.
Дефіцит фінансових ресурсів
Відновлення інфраструктури потребує значних інвестицій, які оцінюються у сотні мільярдів доларів. Основні джерела фінансування включають:
- державний бюджет України (однак він обмежений через значні військові витрати);
- міжнародну допомогу – гранти, кредити та спеціальні фонди від ЄС, США, Світового банку, МВФ;
- конфісковані російські активи – потенційне, але ще не реалізоване джерело коштів;
- приватні інвестиції – залучення бізнесу до реконструкції такого важливого господарсько-правового інституту, як державно-приватне партнерство.
Однак проблема полягає не лише у пошуку фінансування, але і в його ефективному використанні, що потребує розроблення і впровадження прозорих механізмів контролю та звітності.
Логістичні та матеріальні складнощі
Навіть за наявності коштів фізична відбудова міст і підприємств потребує значних ресурсів, серед яких будівельні матеріали, частину з яких потрібно імпортувати.
Також потрібні висококваліфіковані фахівці, які через війну або мобілізовані, або виїхали за кордон.
Ще однією проблемою залишається логістика, тому що руйнування транспортних шляхів ускладнює доставку матеріалів і обладнання.
Україні потрібно розвивати власне виробництво, оптимізувати логістичні маршрути та створювати програми повернення фахівців для відбудови.
Пріоритетність відновлення: що будувати насамперед?
Коли руйнуванню піддано тисячі об’єктів, критично важливо правильно розставити пріоритети у відбудові:
- житло для громадян – щоб люди могли повернутися до своїх міст і працювати над їхнім відродженням;
- енергетична інфраструктура для забезпечення електропостачання в усіх регіонах;
- транспортні магістралі, зокрема, ключові мости, дороги, залізничні вузли;
- промислові та аграрні об’єкти для підтримки економіки та створення робочих місць.
Протидія корупції у відбудові
Масштабні реконструкційні проєкти можуть стати об’єктом зловживань, тому необхідно забезпечити прозорість витрат за допомогою цифрових платформ і незалежного аудиту.
Також необхідно запровадити відкритий доступ до тендерів і громадський контроль, одночасно спростивши бюрократичні процедури, щоб уникнути затримок у реалізації проєктів.
Відбудова інфраструктури – це не лише про бетон і метал, але і про довіру, ефективність і стійкість економічної системи
Україна має шанс не просто відновити зруйноване, а створити сучасну, технологічну та ефективну інфраструктуру, яка стане фундаментом для майбутнього розвитку країни.
Досвід країн, які відновлювалися після військових конфліктів
Україна не є першою країною, що зіштовхнулася з масштабними руйнуваннями через війну. Досвід інших держав демонструє, що успішне відновлення можливе, але воно потребує стратегічного підходу, міжнародної підтримки та ефективного управління ресурсами. Розглянемо приклади кількох країн, які змогли піднятися з руїн.
Німеччина після Другої світової війни: «економічне диво»
Після 1945 року Німеччина була вщент зруйнована: потрощені міста, знищена промисловість, мільйони переселенців.
На той час ключовими факторами відновлення для німців стали план Маршалла – фінансова допомога від США, яка забезпечила модернізацію економіки, реформи Людвіга Ерхарда (запровадження ринкової економіки, дерегуляція та залучення іноземного капіталу) та, зрештою, ставка на виробництво та експорт. Розвиток автомобільної та машинобудівної галузей дозволив країні швидко стати економічним лідером Європи.
Україна може використати цей досвід, зосередившись на міжнародній допомозі, структурних реформах і на розвиткові високотехнологічного виробництва.
Боснія і Герцеговина. Мир після конфлікту
Після війни 1992–1995 років країна була розколота, а економіка фактично знищена. Серед успішних аспектів відновлення слід назвати такі:
- міжнародна допомога – активна участь ООН, ЄС, Світового банку;
- формування інституцій для післявоєнного врегулювання – створення трипарламентної системи з урахуванням етнічних особливостей;
- програми повернення біженців – гарантії безпеки, фінансова підтримка для відновлення житла та бізнесу.
Знову таки, для України важливо розробити ефективну програму повернення переселенців, щоб забезпечити не лише фізичне відновлення міст, а й повернення до них життя.
Південна Корея. Ставка на розвиток технологій
Після Корейської війни 1950–1953 років країна перебувала у стані руйнації, але змогла досягти економічного прориву завдяки:
- державним інвестиціям у технології та освіту – створення умов для розвитку інноваційних галузей;
- партнерству з міжнародними корпораціями – залучення західного капіталу та передових технологій;
- стратегії експортоорієнтованої економіки – фокус на виробництво високотехнологічної продукції.
Україна також має потенціал для розвитку технологічного сектору та експорту високоякісної продукції на міжнародний ринок.
Світовий досвід показує, що відновлення після війни – це довготривалий процес, у якому Україна має використати ключові уроки інших країн, а саме:
- максимальна прозорість і ефективність у використанні ресурсів;
- ставка на технології та інновації для довгострокового економічного розвитку;
- залучення міжнародних партнерів і використання конфіскованих російських активів;
- програми повернення громадян та створення умов для їхньої економічної активності.
Відбудова України в жодному разі не повинна зводитися лише до простої реконструкції міст. Це, без перебільшення, буде доленосний етап створення нової, сильної та конкурентоспроможної країни, що увійде в історію.
Висновки
Повоєнне відновлення України неодмінно стане одним з найбільш масштабних інфраструктурних проєктів. Та водночас це буде непростий економіко-правовий процес, який потребує чітких механізмів компенсації, фінансових ресурсів, міжнародної підтримки та стратегічного бачення.
Юридичні механізми компенсації мають забезпечити справедливе відшкодування збитків бізнесу та громадянам, включаючи конфіскацію російських активів, міжнародні судові позови та державні компенсаційні програми.
Економічні виклики відбудови включають гостру нестачу фінансів, матеріалів і робочої сили. А це, своєю чергою, потребує залучення інвестицій, прозорості у витратах і чіткої стратегії розвитку інфраструктури.
Світовий досвід показує, що успішне відновлення можливе за умови ефективного використання міжнародної допомоги, інституційних реформ і підтримки власних громадян у поверненні до своїх міст.
Головне завдання – не просто відбудувати зруйноване. Ми мусимо створити оновлену, модернізовану, економічно стійку країну. Жодне українське місто не повинне зникнути з мапи. І варто знову наголосити, що місто – це люди, які вірять у перемогу, прагнуть повернутися додому та готові власноруч відбудовувати майбутнє. Україна має унікальний шанс не тільки подолати наслідки війни, а й стати сильнішою, інноваційнішою та більш інтегрованою у світову економіку.