Звільнення засуджених від відбування покарання для участі в обороні України (роз’яснення Міністерства юстиції України)

У сьогоднішніх надскладних умовах, коли Україна протистоїть російській агресії та бореться за свою незалежність і територіальну цілісність, важливо залучати всіх громадян до оборони держави, передусім тих, хто висловлює бажання і здатен служити. Навіть якщо це особи, засуджені за злочини. Система умовно-дострокового звільнення певних категорій засуджених дозволяє їм спокутувати свої провини, робити власний вагомий внесок у захист Батьківщини. Це не лише надає таким особам можливість виправитися шляхом вступу на військову службу, але й підсилює Збройні Сили України у критичний для країни час.

Центром економіко-правових досліджень під час розроблення прикладної тематики , що стосується питань забезпечення національної безпеки України, значна увага приділяється питанням посилення обороноздатності нашої країни, зокрема залучення всіх можливих людських ресурсів для відбиття російської агресії. Для отримання офіційних роз’яснень щодо порядку та умов звільнення від відбування покарання засуджених осіб для їх участі в обороні України, захисті її незалежності та територіальної цілісності нами було направлено інформаційний запит до Міністерства юстиції України, до компетенції якого віднесено формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Значна кількість засуджених мають не лише придатність до військової служби, але і велике бажання долучитися до визволення України

Як ідеться з роз’яснення, наданого Міністерством юстиції України на наш запит, відповідно до частини першої статті 81¹ Кримінального кодексу України під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, передбачене цією статтею, не застосовується до осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного зі зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156¹, 258-258⁶, частиною четвертою статті 286¹, статтею 348 цього Кодексу, а також до засуджених службових осіб, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 цього Кодексу займали особливо відповідальне становище.

У разі застосування судом умовно-дострокового звільнення на підставі, визначеній цією статтею, така особа звільняється умовно-достроково від відбування лише основного покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

При цьому, відповідно до частини першої-п’ятої статті 154¹ Кримінально-виконавчого кодексу України стосовно засудженого, який виявив бажання проходити військову службу, на підставі, визначеній статтею 81¹ Кримінального кодексу України, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом.

За заявою засудженого установа виконання покарань у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, вживає невідкладних заходів щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом та організовує проходження таким засудженим первинного медичного огляду у закладах охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України та в інших закладах охорони здоров’я державної чи комунальної форми власності.

Питання щодо можливості представлення засудженого до умовно- дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом за наявності позитивних результатів первинного медичного огляду попередньо розглядається установою виконання покарань за обов’язковою участю (у тому числі в режимі відеоконференції) представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем розташування установи виконання покарань, а також представника військової частини, в якій засуджений планує проходити військову службу за контрактом.

За результатами такого попереднього розгляду засудженому територіальним центром комплектування та соціальної підтримки може бути видано направлення для проходження військово-лікарської комісії.

Установа виконання покарань сприяє, а територіальний центр комплектування та соціальної підтримки організовує проходження засудженим військово-лікарської комісії.

У разі визнання засудженого придатним до військової служби за станом здоров’я копія довідки військово-лікарської комісії з постановою про придатність до військової служби невідкладно, але не пізніше 24 годин, надається установі виконання покарань.

За результатами розгляду отриманих документів та прийняття рішення про можливість представлення засудженого до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом установа виконання покарань невідкладно, але не пізніше 24 годин після прийняття такого рішення, надсилає до суду клопотання (подання), заяву засудженого про бажання проходити військову службу за контрактом, письмову згоду командира військової частини, в якій засуджений планує проходити військову службу за контрактом, копію військово-облікових документів та копію довідки військово-лікарської комісії з постановою про придатність до військової служби для розгляду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про попереднє ув’язнення» підставами для звільнення з-під варти є: скасування запобіжного заходу; зміна запобіжного заходу; внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду, постанови прокурора, прийнятої у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України, про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку; закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України; припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту; звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.

Крім того слід враховувати, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, є Міністерство оборони України, яке відповідно до покладених на нього завдань: узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Міноборони, Збройних Сил, підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони, а також стосовно актів, які ними видаються (абзац другий пункту 1, підпункти 2, 86 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671).

Також Міністерство юстиції України нагадує, що справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень є завданням адміністративного судочинства (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).