Угорська Постійна Конференція (MÁÉRT) – тіньовий координаційний центр

Діяльність Угорщини у напрямі практичної реалізації Стратегії національної політики характеризується наявністю ознак підривної стосовно України, що полягає у фінансуванні неурядових організацій угорського походження на території України, підтримці політичних сил (Партія угорців України – «KMKSZ») і створенні тіньових систем управління (MÁÉRT), що підміняють діяльність державних органів і органів місцевого самоврядування.

Відповідно до норм міжнародного права, дружні стосунки та співпраця між державами ґрунтуються на зобов’язаннях не втручатися в питання, що належать винятково до внутрішньої компетенції незалежної держави. Декларацією про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співпраці між державами відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй, прийнятою резолюцією 2625 (XXV) Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 р. закріплено принцип, який стосується обов’язку не втручатися у справи, які входять до внутрішньої компетенції будь-якої іншої держави (п. 2 ст. 7). Цей обов’язок співвідноситься з поняттям суверенітету і виражає основні практичні наслідки суверенітету для інших держав.

Виходячи зі змісту норм, закріплених актами міжнародного законодавства, також прямим втручанням слід вважати координацію іноземним урядом політичних партій, громадських об’єднань, які здійснюють свою діяльність на території інших суверенних держав.

Структура Угорської Постійної Конференції (MÁÉRT)

На підставі постанови уряду Угорщини у 1999 р. було створено Угорську Постійну Конференцію (MÁÉRT – Magyar Állandó Értekezlet), що призначена для координування діяльності угорських діаспор у прикордонних країнах.

Угорська Постійна Конференція MÁÉRT

До складу Угорської Постійної Конференції (MÁÉRT) входить народний депутат VIII скликання Верховної Ради України Брензович Василь Іванович (псевдо – Ласло Брензович), 25.04.1964 р.н., котрий також є головою Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ), головою Благодійного фонду Закарпатського угорського педагогічного інституту і головою Благодійного фонду «ГЕНІУС», у минулому – депутат Закарпатської обласної ради III, IV, V, VI скликань. На час виконання повноважень народного депутата України (27.11.2014 р. – 29.08.2019 р.) Брензович В.І. не припиняв членства в Угорській Постійній Конференції (MÁÉRT).

Керівництво роботою комісій в інших країнах здійснюють відповідні міністерства Угорщини. За організаційну роботи і координацію відповідає Управління угорців за кордоном. Представники комісії MÁÉRT в Україні, відповідно до повноважень, наданих їм урядом Угорщини, розробляють рекомендації та направляють їх уряду. Для розроблення даних рекомендацій у країнах перебування вони, не будучи державними установами, фактично неправомірно дублюють функції дипломатичних представництв і консульських установ, здійснюючи збір інформації з питань культури, освіти, соціальної сфери, охорони здоров’я, економіки, громадянства, місцевого самоврядування та інтеграції до ЄС.

Факт існування даної комісії свідчить про створення в суміжних країнах мережі підконтрольних уряду Угорщини тіньових координаційних центрів, які призначені для підміни державних органів і органів місцевого самоврядування.

Функціонування угорських етнічних політичних партій за кордоном

У заявах представників органів державної влади Угорщини стосовно виборчого процесу в Україні містяться елементи прямої агітації щодо підтримки кандидатів від угорських етнічних політичних партій, що діють за кордоном.

Так, у 2015 р. прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступав з відкритими зверненнями до етнічних угорців, які проживають на території Закарпатської області України, закликаючи їх під час місцевих виборів проголосувати за керівника Товариства угорської культури Закарпаття ТУКЗ-КМКС (KMKSZ) Брезовича В.І. Зокрема Орбан В.  «…просив угорців, які проживають в Україні, обов’язково взяти участь у виборах в органи місцевого самоврядування в Україні, що відбуватимуться на вихідних, та віддати свій голос за угорські списки». За його твердженням, це необхідно для того, «…щоб угорці Закарпаття могли зберегти свою присутність у київському законодавчому органі».

У 2019 р. Орбан В. у своїй промові про необхідність функціонування угорських етнічних політичних партій за кордоном від імені уряду Угорщини запевнив організації, що брали участь у засіданні MÁÉRT, у подальшій підтримці, наголосивши, що «крім політичної співпраці, все більше уваги приділяється програмам економічного розвитку в населених угорцями районах, які є добрими та цінними як для Угорщини, так і для даної сусідньої країни, а також для проживаючих на цих територіях національної більшості та угорської нацменшини».

Наведена агітація цілком корелює з положеннями Стратегії національної політики, де у п. 3.1.3 вказано:

«У тих областях та органах  місцевого самоврядування, де під час виборів угорці отримують більшість, державні ресурси служать зокрема і для зростання місцевих угорських громад. У країнах, де існують органи місцевого самоврядування меншин, меншини розпоряджаються певними ресурсами, які переважно визначаються державою. В інших країнах меншини беруть участь у місцевих виборах в якості політичних партій та беруть участь у прийнятті місцевих рішень пропорційно до кількості своїх голосів».

Викладене свідчить про намагання угорських етнічних утворень просунути своїх представників на посади в українських органах місцевого самоврядування з тим, щоб сепаратно вирішувати нагальні проблеми.

Вплив етнічних політичних партій на прийняття управлінських рішень

Крім автономістських намірів та відстоювання ідей регіоналізму Угорщина демонструє зацікавленість у посиленні впливу етнічних політичних партій на процес прийняття рішень у суміжних країнах:

«Консоціальна модель може виявитися результативною для національних меншин. І хоча така модель не може бути реалізована у її класичному вигляді, дотепер вона була прикладом угод консоціального характеру. Тут передусім мається  на увазі державна роль партій меншин, але сюди можна включити будь-яку угоду більшості та меншин. Ці угоди є неоднозначними, але угорські партії сусідніх держав цим методом досягли багатьох часткових результатів» (п. 6, «Консоціальна демократія та участь уряду»).

«Зміцнення угорської інституційної системи, особливо існування та діяльність неурядових організацій забезпечує можливість обрання угорською молоддю угорських партій» (п. 3.2.1, «Демографія»).

Виходячи з «Фундаментальних принципів щодо статусу неурядових організацій в Європі», ухвалених Радою Європи у 2002 р., неурядові організації мають право переслідувати свої цілі за умови, коли як цілі, так і засоби, що використовуються, є законними.

Водночас, у стратегії національної політики визначено, що участь у її реалізації беруть, поряд із державними структурами, також громадські об’єднання і релігійні організації.

Стосовно недержавних організацій у п. 3.2.11 передбачено:

«Недержавні організації

У випадку недержавних організацій важливо, щоб вони відігравали контрольну роль з точки зору правового захисту, проявляли ініціативу та сприяли забезпеченню прав угорських громад. Ми неодмінно повинні підтримати цю діяльність.

Потрібно досягти рівноваги між традиційними та професійними недержавними організаціями з профілем «мегаполісу». Важливо, щоб міська інтелектуальна еліта також могла проявити силу, необхідну для самоорганізації, і посилити свій вплив в духовному житті».

Організації та об’єднання, що діють у сфері освіти і культури

У наступних розділах стратегії Угорщини по відношенню до Закарпаття визначено низку організацій, що діють у галузі освіти та на які покладено відповідні завдання у напрямі реалізації документу.

До мережі таких організацій і закладів належать:

1) Державний секретаріат з питань національної політики Міністерства державного управління та юстиції Угорщини;

2) Угорська асоціація педагогів Закарпаття (KMPSZ), утворена у 2012 р., що виступає партнером програми Петефі в Україні, існує за рахунок коштів державного бюджету Угорщини та опікується питаннями виконання програм, які підтримуються Державним секретаріатом з національної політики Угорщини.

3) фонд Габора Бетлена. У п. 4.1 «Покращення ефективності політики підтримки: фонд Габора Бетлена» стратегії національної політики Угорщини міститься інформація про спеціально створений недержавний фонд для реалізації стратегії Угорщини по відношенню до Закарпаття, що діє в організаційно-правовій формі приватної компанії з обмеженою відповідальністю – «Фонд Габора Бетлена Зрт.». Основною метою його діяльності визначено реалізацію політики підтримки та допомоги.

Заснування Фонду ім. Бетлена Габора та ЗАТ з питань управління Фондом було передбачено Стратегією національної політики. У п. 3.1.4 даного документу окремо вказано на «…розширення єдиної системи реєстрації, керованої менеджментом фонду Габора Бетлена».

Правовий статус і діяльність фонду Габора Бетлена регулюються законом Угорщини CLXXXII від 2010 р. Фактично даний фонд призначений для надання грантів у вигляді грошових коштів, які отримують особи, що беруть участь у реалізації стратегії Угорщини щодо Закарпаття.

Таким чином, приватна компанія використовується урядовими органами Угорщини як прикриття для впровадження антиукраїнської стратегії та допускається до участі у формуванні бюджетної пропозиції.

Своєю чергою, до складу фонду введено чотирьох посадових осіб органів виконавчої влади Угорщини, що складають комітет з формування бюджетної позиції. До його складу входять: міністр з питань національної політики; особа, призначена міністром з питань координації урядової діяльності; заступник державного секретаря з питань національної політики та заступник державного секретаря з питань бюджету;

4) Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ – єдина в Україні офіційно зареєстрована установа угорськомовного вищого навчального закладу з українською державною акредитацією;

5) церковні ліцеї (6 установ):

  • реформатський ліцей у с. Велика Добронь;
  • реформатський ліцей у с. Великі Береги;
  • реформатський ліцей у с. Петрово;
  • реформатський ліцей у Тячеві;
  • Католицький ліцей імені Святого Іштвана в Мукачево;
  • Карачинський греко-католицький ліцей імені єпископа Олександра Стойки;

6) Асоціація Закарпатської Народної Школи, котра під виглядом створення так званої «Закарпатської ландшафтної та регіональної скарбниці цінностей» веде пропаганду сепаратистських настроїв і виконує підготовчу роботу для окреслення меж територій, на які претендує Угорщина;

7) Громадська асоціація Pro Civis здійснює координацію діяльності органів місцевого самоврядування населених пунктів етнічних угорців в Україні, відповідає за нав’язування використання іноземної – угорської мови, в державному управлінні та сфері офіційного спілкування;

8) Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС), керівником якого є народний депутат VIII скликання Верховної Ради України  Брензович В.І.;

9) Фонд підтримки медіа-послуг та управління активами виконує завдання щодо отримання можливостей трансляції угорських державних каналів і їх прийому за кордоном, а так само збільшення глядацької аудиторії та кількості постачальників послуг кабельного телебачення в суміжних з Угорщиною країнах.

За посередництва зазначених організацій Угорщина, її органи державної влади та окремі угорські громадяни використовують можливість впливати на суспільно-політичну ситуацію, в тому числі формувати громадську думку всередині України.

Мета діяльності угорських етнічних автономій в Україні

Законом України «Про національну безпеку України» до фундаментальних національних інтересів України віднесено державний суверенітет і територіальну цілісність, демократичний конституційний лад, недопущення втручання у внутрішні справи України (п. 1 ст. 3).

Суверенітет держави означає верховенство державної влади, її самостійність усередині країни та незалежність у міжнародних відносинах, яка може бути обмежена лише необхідністю виконувати договори і зобов’язання в галузі міжнародних відносин.

Кінцевою метою діяльності угорських етнічних автономій є приєднання частини території України до території Угорщини, що спричиняє дестабілізацію внутрішньої соціально-політичної обстановки, провокування міжетнічних і міжконфесійних конфліктів. Реалізація стратегії національної політики Угорщини здійснюється шляхом порушення суверенітету України та спрямована на порушення її територіальної цілісності.

Програми для «підвищення якості угорськомовної освіти» на Закарпатті є складовою державної політики Угорщини щодо створення передумов для прийняття угорського громадянства особами, котрі проживають на території України. Про це свідчить офіційне повідомлення державного секретаря парламенту міністерства інновацій та технологій (ІТМ) Угорщини, оприлюднене у лютому 2020 р., в якому йшлося про підтримку урядом Угорщини навчання молоді на Закарпатті в такому контексті, що все Закарпаття як геополітичний регіон вважається частиною території Угорщини.

Провідну роль у виконанні заходів, закріплених у державній стратегії Угорщини стосовно Закарпаття відведено Угорській асоціації педагогів Закарпаття (KMPSZ). Дана неурядова організація угорського походження здійснює активну діяльність на території України за рахунок фінансового забезпечення, що надає Угорщина.

Фінансування проектів

На підставі рішення № 64/2020 Комітету з питань фонду Габора Бетлена було призначено безповоротні гранти, із розрахунку бюджету фонду Габора Бетлена, приміром, на 2020 рік за програмою «Гранти для підтримки цілей національної політики», на загальну суму 802 724 751 форинтів, у тому числі:

  1. Товариство Угорської Культури Закарпаття отримало на цілі підтримки оновлення пам’ятника Національному захиснику в Сюрте 700 000 форинтів;
  2. Закарпатська Угорська Асоціація Педагогів отримала на цілі підтримки діяльності та програм Асоціації 30 000 000 форинтів;
  3. Український Демократичний Союз Угорців    отримав на підтримку розвитку організацій Українського Демократичного Союзу Угорців 5 000 000 форинтів.

На отримані кошти Угорська асоціація педагогів Закарпаття (KMPSZ) проводить заходи для вихователів дитячих садків і бібліотекарів, тестові вікторини, конкурси декламації, літні табори в Закарпатті та Угорщині, середньорічні та літні тренінги для угорських учнів та вчителів у Закарпатській області. У складі KMPSZ діє Рада із забезпечення підручниками навчальних закладів Закарпатської області з угорською мовою викладання.

Таким чином, інтервенція і втручання Угорщини у внутрішні справи України здійснюється шляхом координації діяльності та фінансової підтримки громадських об’єднань, релігійних організацій і політичних партій. Досліджені документи і публікації також містять елементи ворожої пропаганди з метою інтервенції та втручання у внутрішні справи України з боку Угорщини, котра переслідує цілі порушення конституційного ладу, територіальної цілісності та суверенітету України, внутрішньої соціально-політичної стабільності на території Закарпатської області та правопорядку.

Ірина Кременовська, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник,

директор Центру економіко-правових досліджень

Permanent link to this article: https://el-research.center/2023/04/06/uhorska-postiyna-konferentsiya-maert-tinyovyy-koordynatsiynyy-tsentr/