У кримінальному правосудді експертиза може мати вирішальне значення для встановлення обставин злочину та вини підозрюваних. Проте інколи стається так, що висновок експерта сприймається як безапеляційна істина, яка нібито не може піддаватися сумніву. Але це оманливе враження, адже результати експертизи слугують лише додатковими доказами у кримінальному провадженні, та не можуть вважатися єдиним джерелом інформації.
Висновок експерта як процесуальне джерело доказів
Відповідно до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) України висновок експерта є одним із процесуальних джерел доказів у кримінальному провадженні. Згідно зі ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ із позицій належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з позицій достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У разі виникнення питань щодо проведеної у кримінальному провадженні експертизи, згідно зі ст.ст. 95, 356 КПК України експерт з метою роз’яснення чи доповнення свого висновку може бути викликаний на допит, під час якого йому можуть бути поставлені запитання щодо:
- наявності в експерта спеціальних знань і кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи;
- використаних методик і теоретичних розробок;
- достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок;
- наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку;
- застосовності та правильності застосування принципів і методів до фактів кримінального провадження;
- інші запитання, що стосуються достовірності висновку;
- інші запитання, що стосуються достовірності висновків.
Водночас, висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, який здійснює провадження. Але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку (ч. 10 ст. 101 КПК України). У випадках наявності зауважень щодо проведеної експертизи їх слід спрямовувати особі (органу) у провадженні якої перебуває справа.
Як показує судова практика, висновок експерта може містити помилки або спростовуватися іншими доказами. Тому важливо мати можливість оскаржити висновки експерта та довести свою позицію.
Процес оскарження висновків експерта може бути складним і потребувати значних зусиль, але це необхідно для відновлення справедливості та захисту прав підозрюваних.
Кримінальна відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок
Крім того, згідно зі ст. 384 Кримінального кодексу України (далі – КК України) – введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, експерт несе особисту відповідальність за наданий ним висновок.
Частина 1 ст. 384 КК України передбачає кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів. Санкція даної норми передбачає накладення покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
У ч. 2 ст. 384 КК України передбачено кримінальну відповідальність за ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів. Це передбачає, відповідно, накладання більш суворих заходів відповідальності: виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
Це означає, у разі, коли висновок експерта буде спростований або його достовірність буде поставлено під сумнів, експерт може бути притягнутий до відповідальності згідно із законодавством. Крім того, якщо неправдивий висновок експерта був наданий з прямим умислом для того, аби спотворити чи приховати істину, експерт також може бути позбавлений атестації та притягнутий до кримінальної або дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна відповідальність судових експертів
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» та п. 1 розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 р. № 301/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.03.2015 р. за № 249/26694 (далі – Положення), атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Порядок і процедура розгляду дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі – ЦЕКК) питань дисциплінарної відповідальності встановлені розділом VI Положення.
Згідно з пп. 3, 4 розділу VI Положення, підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, на який покладено функції організаційно-управлінського та науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності, до якого додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.
Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам п. 5 розділу VI цього Положення. Згідно з п. 5 розділу VI Положення документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз є, зокрема, звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку.
Вимоги до змісту звернень, які містять інформацію про можливі порушення, допущені експертом
Звернення, що подаються фізичними або юридичними особами, мають містити:
- повне найменування (власне ім’я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім’я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, і підтвердження такого представництва;
- викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, а також власне ім’я та прізвище судового експерта;
- дату і номер висновку експерта;
- суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (сторінка, абзац) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом;
- інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані та надані без порушень чинного законодавства.
Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов’язково додається якісна копія цього висновку.
Якщо звернення не відповідає вимогам, установленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.
Закон також передбачає можливість позову на компенсацію шкоди, заподіяної недостовірним висновком експерта. При цьому, позивач повинен довести, що зазнав збитків у зв’язку з таким висновком та що це спричинено недбалістю експерта.
Отже, експерти у кримінальному провадженні несуть велику відповідальність за надані висновки та їх достовірність. Це сприяє забезпеченню справедливості в кримінальних справах та захисту прав громадян.
