З 2014 року, відколи російська федерація розпочала збройну агресію проти нашої країни, інформаційна війна не припиняється ані на мить. Ця війна відбувається не на полі бою, а в інформаційному просторі – у медіа, включаючи Телеграм-канали та спільноти в інших месенджерах, у соціальних мережах. В такому середовищі ворог може протягом певного часу залишатися «невидимим» – анонімним, але від цього не менш небезпечним.
Український медіапростір став «фронтом» інформаційної війни навіть не з 2014 року, а значно раніше: російські пропагандистські кампанії були особливо виразно було помітними під час Революції Гідності, коли ворог намагався висміювати нашу боротьбу за європейський вектор розвитку та дискредитувати Героїв, які віддали свої життя за наше вільне майбутнє. Дотепер інформаційна війна не припиняється, і молодь залишається найбільш вразливою мішенню для країни-терориста.
Інформаційна війна спрямована, передусім, на зміну мислення та перекручення дійсності, що може мати серйозні наслідки для наступних поколінь. Тому важливо досліджувати ефективність інформаційно-просвітницьких заходів і розробляти стратегії боротьби з інформаційними інтервенціями. Центр економіко-правових досліджень вивчає вплив інформаційної війни на молодь і бере участь у розробленні заходів, які можуть допомогти захистити нашу країну від цієї загрози.
Що являє собою інформаційна війна
У широкому розумінні, інформаційна війна – це форма боротьби між державами, організаціями чи індивідуумами, яка здійснюється за допомогою інформаційних технологій та мережі Інтернет. Основна мета інформаційної війни полягає у зміні мислення та перекрученні дійсності з метою досягнення певних політичних, економічних або військових цілей.
У сучасних умовах, коли інформаційні технології та нейромережі стали невід’ємною складовою життя, інформаційна війна набула особливої актуальності. Наприклад, вона може бути спрямована на дестабілізацію внутрішньої політики країни, на дискредитацію політичних лідерів, розпалювання національної, расової чи міжрелігійної ворожнечі. Наприклад, російська федерація використовує інформаційну війну проти України як елемент гібридної війни, що поєднує в собі військові дії з неінформаційними методами впливу.
Інформаційна війна може мати серйозні наслідки, такі як втрата довіри громадян до держави, поляризація суспільства, загострення конфліктів на мовному, релігійному, етнічному чи іншому підґрунті, масові заворушення тощо. Це потребує від нас усіх щоденних зусиль з підтримання інформаційної гігієни та готовності сумлінно навчати молоде покоління відрізняти правдиву інформацію від пропаганди та фейків.
Цілі та наслідки інформаційної війни проти України
Гібридна війна проти України включає в себе не тільки вторгнення збройних формувань і окупацію наших територій, але й активні інформаційні операції з боку росії та її пособників як всередині нашої країни, так і за її межами. Основними цілями цих операцій, окрім вищеназваних, є дискредитація державних інституцій, створення негативного іміджу України на міжнародній арені, а також виправдання, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація її учасників.
Одним з прикладів інформаційної війни проти України є поширення фейкових новин і пропаганди на тимчасово окупованих територіях, зокрема змістовного контенту, який сприяє вирішенню питань незаконної депортації місцевого населення і прийняття російського громадянства. Також давно не є ні для кого секретом той факт, що російські пропагандистські ресурси активно використовують інформаційні канали для поширення антиукраїнських настроїв і дискредитації ЗСУ.
Якщо лишати без реагування подібні інформаційні диверсії та не проводити належну просвітницьку роботу з громадянами і навчання основам інформаційно-психологічної безпеки, то і українці, і наші зарубіжні партнери продовжуватимуть отримувати викривлену інформацію про реальну ситуацію в нашій країні, а це призведе до негативні наслідків для національної безпеки та репутації України на світовій арені.
Найбільш поширені прийоми ведення інформаційної війни
Інформаційна війна – це багатокомпонентний комплекс заходів, які реалізуються шляхом використання різноманітних методів і технологій для впливу на свідомість і поведінку людей з метою досягнення політичних, економічних або військових цілей. Нижче описані деякі методи ведення інформаційної війни.
Розповсюдження фейкових новин – це один з найпопулярніших методів ведення інформаційної війни. Його мета полягає у тому, щоб викликати певну реакцію з боку громадян або з боку влади. Це може бути зроблено за допомогою тиражування неправдивої інформації про політичну ситуацію в країні, про забезпечення прав національних меншин, про окремі суспільні проблеми тощо.
Маніпулювання суспільно значущою інформацією – це метод, який використовується для зміни громадської думки. Його мета полягає у тому, щоб переконати людей в тому, що певний політичний керівник, певна політична партія або рух не відповідає їхнім інтересам, хоча насправді це не так. Це може бути зроблено шляхом зміни тону повідомлень, використання різних технік промовистості, використання підроблених доказів та інших способів.
Залучення ресурсів медіа-платформ для здійснення інформаційної агресії. Наприклад, з’являється велика кількість фейкових сайтів, що імітують відомі джерела інформації, або ботів, які автоматично ретранслюють штучно створену інформацію. Таким чином, навіть користувачі з достатньою критичністю можуть опинитись у складних ситуаціях, коли не можуть визначити правдивість інформації.
Використання соціальних мереж та медіа-платформ – цей метод, як показують реалії сьогодення, на жаль, виявився одним з найефективніших, адже більшість користувачів соцмереж отримує інформацію від них. Мета тут є очевидною і полягає в тому, щоб поширювати неправдиву або неповну інформацію через соціальні мережі та медіа-платформи. Соціальні мережі та медіа-платформи, такі як Facebook, Twitter, YouTube та інші, можуть бути використані для поширення дезінформації та створення враження, що думки та погляди певної групи людей є загальними. Це може бути зроблено шляхом створення фейкових профілів користувачів або залучення «лідерів громадських думок», а подальше поширення здійснюється за допомогою ботоферм та/або із застосуванням платних послуг з просування контенту (реклама у соціальних мережах і в медіа).
Інші приклади інформаційних операцій
Незважаючи на свою примітивність, вищеописані методи ведення сучасних інформаційних воєн дозволяють створити враження, що певна група людей дійсно висловлює той чи інший погляд, хоча насправді це може бути лише маніпуляцією з боку зловмисників.
Крім того, інформаційна війна може включати в себе і використання інших технологій, таких як шифрування повідомлень та інтернет-протоколів, атаки на інформаційну інфраструктуру тощо.
До речі, не тільки наша країна змушена постійно відбиватися від інформаційних атак. У мирних країнах ця проблема постає так само гостро. Як окремий приклад використання соціальних мереж для ведення інформаційної війни слід пригадати скандал, що стався з компанією Cambridge Analytica. Ця компанія використовувала дані користувачів Facebook для створення персоналізованих рекламних повідомлень та впливу на політичні процеси в різних країнах світу. Після скандалу Facebook запровадив нові правила використання даних користувачів, але такі приклади показують, як соціальні мережі можуть використовуватися для ведення справжніх інформаційних воєн.
Загалом, наслідки інформаційної війни можуть бути дуже серйозними, оскільки вона впливає на масову свідомість і може змінювати громадську думку, навіть якщо фактичної агресії не відбувається. Тому набуває особливої значущості проведення просвітницьких заходів для підвищення рівня інформаційної грамотності населення, щоб убезпечити суспільство від обману, маніпуляцій і всього того, що можна назвати одним словом – зомбування.
Вплив інформаційної війни на молодь
Інформаційна війна, що веде росія проти України, значною мірою націлена на учнівську та студентську молодь. Ворожа пропаганда може спричинити серйозні наслідки не тільки для їх психологічної стійкості, але і для їх політичних переконань та участі у громадському житті. Деякі з можливих наслідків включають:
- Психологічна дезорієнтація: нав’язування неправдивої, негативної та спотвореної інформації може призвести до психологічної дезорієнтації серед молоді. Скажімо, з’являється велика кількість різноманітної інформації, яку складно перевірити на правдивість. Це може призвести до скептицизму молоді щодо інформації, яку вони отримують, та негативно вплинути на їхнє бажання брати участь у демократичних процесах.
- Це може викликати страх, паніку, роздратування, непевність у своїх переконаннях та перспективах майбутнього, що може негативно впливати на життя і професійний розвиток молодих українців.
- Маніпулювання громадською думкою: інформаційна війна ведеться ворогом задля того, щоб схилити юних дівчат і хлопців до позитивного сприйняття, підтримки тих ідей та переконань, які не відповідають їхнім інтересам, але з якими вони стикаються у соціальних мережах.
- Зменшення довіри до державних інституцій: інформаційна війна також націлена на те, щоб підірвати довіру молоді до державних інституцій. Це може негативно впливати на готовність брати участь у політичному та суспільному житті країни, що загрожує демократії та стабільності суспільства.
- Створення передумов для радикалізації суспільства: поширення спотвореної інформації, в поєднанні із закликами до активних дій може також підштовхнути молодь до участі у маргінальних угрупованнях і рухах, метою яких є насильницьке захоплення державної влади або повалення конституційного ладу.
До того ж, інформаційна війна може приводити до розпалювання міжетнічної та міжрелігійної неприязні. Завдяки розповсюдженню фейкових новин і маніпулюванню інформацією, створюється штучний конфлікт між різними групами населення, що може призвести до насильства та іншого негативного впливу на молодь.
Інформаційно-просвітницькі заходи як зброя захисту
Загалом, інформаційна війна є серйозним викликом для молоді та суспільства в цілому, що потребує належної уваги та дій з боку державних органів, громадськості та освітніх інституцій.
Світовій практиці наразі невідомі більш дієві способи протидії інформаційній війні, ніж інформаційно-просвітницькі заходи. Це перевірені часом організаційні дії спрямовані на те, щоб донести до громадськості правдиву інформацію про події, що відбуваються в країні, протистояти дезінформації та фейкам, які можуть бути поширені в соціальних мережах та на різних медіа-платформах.
Одним з головних інструментів інформаційно-просвітницьких заходів є освіта. Всі українські виші, а також і професійно-технічні навчальні заклади, незалежно від спеціалізації, можуть і повинні враховувати це у виховній роботі серед студентів, надаючи їм знання та інструменти для критичного мислення, раціоналізму, аналізу інформації. Крім того, навчальні заклади можуть проводити лекції та семінари, присвячені темі інформаційної війни, залучати експертів для доповідей, організовувати круглі столи та дискусії.
Додатково, інформаційно-просвітницькі заходи можуть включати створення інформаційних матеріалів, які містять правдиву інформацію про події, що відбуваються в країні. Ці матеріали можуть бути розміщені на сайтах навчальних закладів та на їх сторінках у соціальних мережах, що дозволить донести їх до широкої аудиторії. Також можуть бути організовані виставки, конференції та інші заходи, які допоможуть підвищити обізнаність про інформаційну війну.
Приклади успішної роботи інформаційно-просвітницьких проектів
Зважаючи на те, що інформаційна війна є глобальною проблемою, в світі було розроблено і реалізовано багато проектів інформаційно-просвітницької роботи, які можуть слугувати прикладом для успішної боротьби зі зловживанням інформацією. Ось деякі з них:
- StopFake.org – це проект, створений в Україні для викриття фейкових новин, які розповсюджувалися від самого початку російської агресії. Цей проект надає корисні рекомендації про те, як розпізнати фейки, навчає людей бути більш критичними до інформації, яку вони отримують. За роки існування даний проект зарекомендував себе як дуже ефективний інструмент боротьби з антиукраїнською пропагандою.
- EUvsDisinfo – проект, що фінансується Європейською комісією та спрямований на виявлення й викриття дезінформації та пропаганди з боку країн, які намагаються втручатися у справи ЄС. Цей проект пропонує фактичні дані та аналіз, щоб допомогти людям відрізняти дезінформацію від правди.
- The Syrian Archive – проект, який має на меті збереження відео- та фотоматеріалів, що дозволяють досліджувати злочини проти людяності, які відбуваються в Сирії. Цей проект надає докази воєнних злочинів, причому докази збираються з різних джерел, включаючи соціальні мережі.
- FactCheck.org – проект, який був створений у США для того, щоб перевіряти факти, які стали предметом дискусій та дезінформації під час політичних кампаній.
- NewsGuard – цей проект також був створений у США з метою допомоги користувачам Інтернету розрізняти довірені новинні джерела від тих, що розповсюджують фейки. Команда проекту використовує велику кількість джерел і методів оцінки новинних сайтів, включаючи аналіз їх редакційної політики, факт-чекінг, оцінку степеню бізнесової незалежності та інші фактори. Результати оцінки публікуються на сайті проекту та у вигляді спеціальних розширень для браузерів.
Молоде покоління українців – на захисті правди
Вищенаведені приклади з вітчизняної та зарубіжної практики показують, що інформаційно-просвітницькі заходи можуть бути досить ефективними в боротьбі з інформаційною війною та фейковою інформацією. Зокрема, важливо використовувати методи факт-чекінгу та аналізу контексту для виявлення фейків, а також розвивати медійну грамотність серед населення.
Шановні студенти та студентки, а також учні, котрі готуються найближчим часом вибирати професію та здобувати фахову освіту – вам відведено надзвичайно відповідальну роль у захисті нашої країни від інформаційної агресії. Навчайтеся боротися з фейками та маніпуляціями, не забувайте ділитися отриманими знаннями зі своїми друзями та рідними.
Ваша активна позиція – бути на захисті правди, наблизить нашу спільну перемогу над ворогом і допоможе відновити стабільність у нашій державі. Не залишайтеся байдужими до того, що відбувається навколо вас, долучайтеся до інформаційно-просвітницьких заходів, сприяйте поширенню достовірних відомостей та підтримуйте нашу Україну!