Не відштовхувати руку, яку простягнули до нас по допомогу, а надати людині можливість змінитися і стати на шлях виправлення – саме з такої позиції слід виходити під час роботи з людьми, які відчувають щире каяття й шукають підтримки суспільства. Якщо людина усвідомила свою провину та побувала в таких сумних місцях, як установи виконання покарань, значить, вона готова змінюватися заради того, щоб повернутися до нормального життя.
Найчастіше до нас звертаються засуджені зі скаргами на умови утримання, корупцію та вимагання коштів з боку адміністрації установ виконання покарань, інші потребують консультації щодо складання клопотань для перерахунку терміну ув’язнення або практичної допомоги адвоката з інших питань. І ми в таких випадках завжди робимо все, що дозволяють наші можливості.
До речі, всі люди, з котрими нам доводилося спілкуватися, є виключно порядними та дуже чемними.
Микола Горобей звільнений з виправного центру в квітні 2019 р., невдовзі він влаштувався на гідну роботу до м’ясокомбінату.
Судимість – це не тавро, а лише певний етап, який може статися в житті кожного, та й усім відома народна мудрість: “від тюрми й від суми не зарікайся”.
Євген Тимофеєв звільнений з місць позбавлення волі у грудні 2016 р., сьогодні він – правозахисник, голова громадської організації “Захист і розвиток” і журналіст нашого видання.
Вже протягом двох років Центр економіко-правових досліджень реалізовує власну ініціативу та бере участь у доброчинній місії сприяння соціальній адаптації осіб, які були засуджені та відбували покарання у місцях позбавлення волі. Такі люди є, зокрема серед журналістів нашого видання, і тут слід зазначити, що протягом цього періоду вони не тільки не скоювали нових злочинів, але і стали почуватися набагато краще – у них з’явилися впевненість у своїх силах і прагнення розвиватися, докорінно змінилося коло спілкування, спостерігається живий інтерес до здобуття нового досвіду та участі у суспільному житті. Крім того, коли вони показують хороші результати роботи, це також підтверджує те, що наші зусилля не були марними.
Євген Адамчук вийшов зі слідчого ізолятора у травні 2019 р., він має досвід фотокореспондента і тепер також є журналістом нашого видання.
Безперечно, життя часом є непередбачуваним, і в будь-який момент може статися так, що хтось із них може знову оступитися. Але ми віримо у краще та переконані, що навіть у такому разі ми будемо знати, що, принаймні, дали людині шанс. Адже все залежить від самої людини, а наша мета – лише допомогти їй на певному етапі та підтримати.
Перший заступник директора Центру економіко-правових досліджень, адвокат Олексій Святогор допомагає добитися звільнення з-під варти людям, які звернулися до нього
У розвинених зарубіжних країнах існує мережа перехідних установ і соціальних інститутів, завданням яких є підготовка засуджених до звільнення й надання їм допомоги (освітньої, професійної, соціальної, медичної, фінансової). Це – державні установи, центри соціальної адаптації, спеціалізовані центри підготовки до звільнення, інтернати, притулки для осіб, що не мають соціальних зв’язків, родичів або місця проживання. В Україні цей напрям роботи перебуває лише започатковується.
З метою недопущення соціального виключення колишніх засуджених із життя соціуму у нас також має бути створено відповідні соціальні служби (патронажі, пробації), які будуть здійснювати соціальний супровід і захист осіб, що звільнилися з місць позбавлення волі, їх психологічну підтримку й допомогу в вирішенні проблем, з якими вони неминуче стикаються, розвивають навички подолання труднощів і проблем самотужки.
Кримінальне та кримінально-виконавче законодавство, а також практика багатьох розвинених зарубіжних країн, яка спрямована на соціальну реабілітацію правопорушників та їхню поетапну реінтеґрацію, базуються на сукупності гуманістичних принципів: пріоритеті загальнолюдських цінностей, життя і здоров’я людини, прав людини над іншими державними й суспільними інтересами, повазі до людської честі, гідності й захисті інтересів людини, рівності перед законом, раціональній політиці засудження до позбавлення волі, гуманізмі й демократії, оптимістичного погляду на можливість ресоціалізації особистості й повернення у суспільство законослухняним громадянином, організації з цією метою «перспективних ліній» шляхом застосування прогресивної системи виконання покарань, нормалізації, що передбачає максимально широке застосування звичайних соціально-контрольованих видів покарання.
Ознайомлення з досвідом реалізації ідей соціальної реабілітації засуджених у закордонній пенітенціарії й усвідомлення можливостей використання ефективних новацій може, на наш погляд, стати поштовхом для розробки прогресивної державної політики й принципово нового законодавства у сфері виконання покарань, та дозволить успішно попереджати вчинення злочинів та інших правопорушень і сприятиме побудові більш справедливого, гуманного й безпечного суспільства в Україні.
А зараз для нашої країни вкрай актуальним є питання ухвалення закону про амністію у 2019 році, і цю тему ми більш докладно проаналізуємо у наступних публікаціях.
