У межах тематики НДР Центр економіко-правових досліджень здійснює узагальнення інформації щодо кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконним зберіганням, носінням і поширенням холодної зброї.
Так, Національною поліцією України здійснюється дозвільна система щодо визначених законодавством України видів зброї. Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 установлено, що до предметів, на які поширюється дозвільна система, належить, у тому числі, й холодна зброя.
Загальне визначення холодної зброї закріплено у п. 8.11 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної, холодної та охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів та зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 662 (далі – Інструкція). Відповідно до зазначеного пункту до холодної зброї належать предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких грунтується на використанні м’язової сили людини.
Згідно з роз’ясненням, яке надійшло від Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України (лист від 11.09.2018 р. за вих. № 20/4/01-159-зі) кожен предмет, який зовні схожий на холодну зброю, може бути визнано холодною зброєю лише на підставі проведення відповідної експертизи уповноваженим на це експертом відповідного державного органу.
Тому, за наявності сертифікатів, виданих уповноваженим органом на певні предмети, що ці предмети за своїми параметрами та характеристиками (сукупністю певних властивостей та ознак) належать до холодної зброї, на них будуть поширюватися закріплені в Інструкції обмеження щодо обігу (придбання, ввезення на митну територію України, вивезення за її межі тощо).
Також, відповідно до вимог п. 9.3 Інструкції холодна зброя купується в суб’єктів господарювання, які мають відповідні (відповідну) ліцензії (ліцензію) МВС України на здійснення господарської діяльності з виробництва, ремонту вогнепальної зброї невійськового призначеняі боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, з виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу за дозволами на придбання, виданими органами поліції.
Водночас, збір, узагальнення тощо статистичних даних за розподілом предметів за типами чи будь-якими іншими оціночними критеріями, які взяті на облік органами Національної поліції України як холодна зброя, не ведеться у зв’язку з відсутністю можливості практичного використання такої інформації під час участі у формуванні та безпосередній реалізації державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки, виконанні інших визначених законодавством України прав і обов’язків.
Також Департамент превентивної діяльності Національної поліції України повідомляє додатково інформацію щодо кримінальних проваджень, порушених за ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України.
Отже, наведене та офіційна статистика свідчить про наявність значної кількості кримінальних проваджень за даною категорією злочинів. Водночас, така робота потребує задіяння значної кількості особового складу органів поліції навіть у тих випадках, коли предметом розслідування є порушення правил обігу, наприклад, предметів колючо-ріжучої дії – таких, як ножі, що за своїми параметрами вже належать до холодно зброї. Ситуація ускладнюється тим, що ця копіка робота потребує багато часу та ресурсів, які можна було б витратити на боротьбу з іншими злочинами та пошук осіб, які причетні до їх скоєння – зокрема злочинів проти громадського порядку, майнових та інших. Крім того, що до цього напряму роботи також залучено значну кількість експертів державних установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України, вельми суперечливою виглядає її основна мета. Витрати адміністративного ресурсу (та й навіть поштові витрати) є такими, що навряд чи виправдовують пріорітетність проведення експертиз щодо віднесення, наприклад, туристичних сокир, будівельних ножів чи інших предметів до холодної зброї, адже замість цього можна було б приділити увагу питанням захисту громадян від інших, дійсно небезпечних злочинів.
