Пропозиції Центру економіко-правових досліджень щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині впорядкування відносин паркування транспортних засобів, які було направлено на адреси низки органів державної влади України, ґрунтувалися на тому, що в контексті цивільних відносин особа сплачує кошти в обмін на певні матеріальні блага – придбаває продукти харчування, одяг, майно, нерухомість, споживає послуги різноманітного спектру тощо, при цьому також оплачує придбані та спожиті послуги на користь особи, яка такі послуги виробила та реалізує.
Що ж стосується «паркування», то наразі зміст цієї діяльності та відповідь на головне питання – за що саме водій транспортного засобу має сплачувати кошти, залишивши своє майно (автомобіль) на дорозі (на вулиці) відсутні.
Тому нашим законопроектом запропоновано визначити відносини паркування як відносини схову та зберігання (по суті їх різновид), зважаючи на те, що на будь-які інші існуючі та визначені в процесі розвитку цивілізації цивільні (договірні, засновані на рівності) відносини ця діяльність не схожа.
Секретаріатом Кабінету Міністрів України було доручено розгляд зазначених пропозицій Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Як ідеться з роз’яснення, що надійшло від Управління благоустрою територій та комунального обслуговування, організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1342 “Про затвердження Правил паркування транспортних засобів” (далі – Правила) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до норм Правил сплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування має здійснюватися у безготівковій формі – шляхом придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування, за допомогою послуги “мобільне паркування” готівкою або з використанням платіжної картки – через паркувальний автомат чи автоматичний в’їзний та виїзний термінали.
Здійснення сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування іншим способом не відповідає вимогам чинного законодавства.
Така законодавча норма унеможливлює приховування частини коштів, отриманих паркувальниками готівкою та сприяє детінізації даної сфери.
Питання організації та порядку надання послуг зі зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів та причепів), що належать громадянам та фізичним особам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, організація і порядок надання яких встановлені Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 115.
Мінрегіон підтримує необхідність впровадження сучасного законодавства у сферу паркування, що сприяє поліпшенню організації та функціонування майданчиків для паркування, яке відповідає вимогам сьогодення та забезпечує вдосконалення нормативно-правової бази.
21 грудня 2017 р. за № 2262-VIII Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів”. Зазначений законопроект створює законодавчий механізм невідворотності відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів шляхом ведення, зокрема, фото- і відеофіксації правопорушень.
Водночас згідно з підпунктом 14.1.104 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України майданчики для платного паркування – це площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне розміщення транспортних засобів.
Таким чином, Правила не розповсюджуються на земельні ділянки, які були надані органами місцевого самоврядування на тимчасове користування на умовах оренди або користування для інших цілей.
