Центр економіко-правових досліджень на підставі дослідження стану процесуального законодавства та практики в частині функціонування інституту присяжних вважає за потрібне запропонувати законодавчі зміни, підтримка, просування та запровадження яких дозволить усунуть кризові явища та ризики для правової системи.
Так, ст.ст. 124, 127, 129 Конституції України передбачено існування інституту присяжних (як форми безпосередньої участі народу у здійснення судочинства).
Однак, як вбачається з листа Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві, ситуація з добором (призначенням, обранням) присяжних у місті Києві (і очевидно, що і в межах України, традиційно) є вкрай складною.
Із запланованих 369 присяжних обрано (призначено) лише 174 (практично, третина).
В окремих судах (Дніпровський районний суд міста Києва) обрано тільки 6 присяжних, при тому, що критична мінімальна кількість для здійснення судочинства (правосуддя) відповідності до ст. 385 Кримінального процесуального кодексу України становить сім осіб.
Згідно зі ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що присяжними не можуть бути, зокрема, адвокати (а також інші категорії громадян). Ми вважаємо зазначену заборону (обмеження) нелогічним, непослідовним, невиправданим і таким, що штучно створює критичність ситуації з добором присяжних через обмеження для адвокатів бути присяжними.
Натомість необхідно розглянути та підтримати питання про доцільність законодавчих змін щодо виключення адвокатів з переліку осіб, які не можуть бути присяжними. Більше того, важливо розуміти, що адвокати, як досвідчені та свідомі фахівці в галузі права та правозастосовчої практики не тільки мають право бути обраними присяжними, але й фактично зобов’язані здійснювати таку діяльність з міркувань реальної участі у судочинстві та підвищення кваліфікації і професійних навичок.
Відповідні пропозиції щодо гармонізації законодавства в даній сфері, розроблені Центром економіко-правових досліджень, направлено на розгляд Державної судової адміністрації України, Ради національної безпеки та оборони України, Адміністрації Президента України, Вищої ради правосуддя України, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, Міністерства юстиції України та Ради адвокатів України.
3 pings
[…] […]
[…] […]
[…] досліджень сформулювали відповідні пропозиції для суб’єктів законодавчої […]