Відбулася чергова лекція у межах освітнього проекту «Весняна школа НАЕК «Енергоатом» за темою «Продовження терміну експлуатації та будівництво нових енергоблоків АЕС», яку провели заступник директора департаменту з управління продовженням експлуатації ДП «НАЕК «Енергоатом», кандидат фізико-математичних наук Микола Зарицький і заступник директора з нових ядерних установок – начальник управління головних фахівців ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» Юрій Черепанов.
За даними МАГАТЕ, всього у світі експлуатується 449 енергоблоків, серед них 291 – з терміном понад 30 років, 90 – з терміном понад 40 років.
Атомні станції, як і будь-які об’єкти, піддані природному процесу старіння, а тому потребують особливої уваги в частині забезпечення їх безпеки, а також поміркованих підходів до управління терміном їх служби та продовження експлуатації.
2003 р. у складі «НАЕК «Енергоатом» було створено дирекцію з управління продовженням експлуатації. Як відомо, сьогодні на всю країну немає жодного навчального закладу і не передбачено жодного навчального курсу для інженерів, які опікуються питаннями продовження терміну експлуатації наявного обладнання або потужностей.
Для продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС має бути враховано дві головні передумови: економічні й технічні.
Ресурс кожного енергоблоку атомної електростанції визначається ресурсом корпусу реактора, оскільки він не підлягає заміні.
Хоча всі корпуси ВВЕР-1000 виготовлені за однаковими кресленнями і з однакової марки сталі, але кожен корпус є індивідуальним як за хімічним складом матеріалів, так і за умовами його експлуатації. Найбільш небезпечним наслідком впливу нейтронного опромінення є так зване явище радіаційного окрихчування металу корпусу реактора, тобто зниження характеристик в’язкості корпусних матеріалів. Для контролю за цими характеристиками проводяться періодичні випробування зразків-свідків металу корпусу реактору, які виготовляються з металу того корпусу, в якому і опромінюються надалі. Такі випробування можна проводити тільки в спеціалізованих лабораторіях, де передбачені умови захисту при роботі з високоопроміненими матеріалами.
Відновлювальний віджиг корпусу реактору вперше було застосовано на Рівненській АЕС.
А загалом існує «три кити» продовження терміну експлуатації енергоблоків:
- роботи капітального характеру;
- технічне обслуговування та ремонт;
- роботи інжинірингового характеру.
На практиці такі роботи мають розпочинатися, щонайменше, за п’ять років. НАЕК «Енергоатом» приєднався до Меморандуму про співпрацю у проекті «ProZorro.Продажі», який спільно реалізується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Фондом державного майна та Громадською організацією Transparency International Україна з метою підвищення прозорості процедур продажів державної власності. Протягом 2017 – 2018 рр. заплановано проведення закупівель і робіт з продовження терміну експлуатації 4 енергоблоків, а до 2020 р. – ще 6.
Окрім того, фахівці Компанії працюють над подовженням терміну експлуатації українських енергоблоків. Визначальним у цьому відношенні став 2010 рік, адже вперше в Україні після реконструкції та модернізації було продовжено на 20 років строки експлуатації діючих енергоблоків №1 та №2 Рівненської АЕС.
28 листопада 2013 року на засіданні Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України ухвалено рішення про подовження експлуатації енергоблока №1 Южно-Української АЕС на 10 років (до 02.12. 2023) у понадпроектний строк.
7 грудня 2015 року на засіданні Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України ухвалено рішення про подовження експлуатації енергоблока №2 Южно-Української АЕС на 10 років (до 31.12. 2025) у понадпроектний строк.
13 вересня 2016 Колегія Держатомрегулювання прийняла рішення про продовження експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС на 10 років у понадпроектний термін – до 23 грудня 2025 року.
3 жовтня 2016 Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження експлуатації енергоблоку №2 Запорізької АЕС на 10 років у понадпроектний термін – до 19 лютого 2025 року.
Наразі у співпраці з Держатомрегулювання та Міненерговугілля здійснюється значний обсяг робіт, спрямований на підвищення безпеки, реконструкцію та модернізацію енергоблоків №3 ЗАЕС та №3 РАЕС, термін експлуатації яких буде подовжуватись у 2017-2018 роках.
Компанія також працює над спорудженням централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива для Рівненської, Южно-Української та Хмельницької АЕС, вибором нового типу реактору, пошуком варіантів альтернативного ядерного палива та над іншими важливими питаннями.
Енергетичною стратегією України на період до 2030 р. передбачено будівництво енергоблоків на заміну тих, що виводяться з експлуатації.
У 2017 р. мають розпочатись передпроектні роботи для спорудження енергоблоків, що заміщатимуть енергоблоки діючих АЕС, які виводяться з експлуатації після 2030 року.
Рішення щодо джерел фінансування будівництва нових енергоблоків має прийматися з урахуванням:
- обов’язкового включення фінансових витрат, пов’язаних з будівництвом, в рахунок інвестиційної складової в тарифі на електроенергію, що виробляється АЕС;
- надання державних гарантій при залученні кредитних ресурсів, з довгостроковим терміном окупності інвестицій, необхідних для будівництва нових енергоблоків.
Загальна кошторисна вартість будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС становить 36,8 млрд. грн.
Орієнтовний обсяг необхідних інвестицій для будівництва інших енергоблоків розраховується, виходячи з показника 32 тис. грн. на 1 кВт встановленої потужності.
Попередньо оцінений обсяг необхідних інвестицій на спорудження нових енергоблоків в період до 2030 р., враховуючи витрати на початок спорудження заміщуючих потужностей в сумі 127 млрд. грн., за базовим сценарієм становить до 265 млрд. грн.
фото: ДП «НАЕК «Енергоатом»
