«

»

Вер 30

Print this Запис

Повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні (судова практика оскарження)

Згідно з ч. 1 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Проте на практиці нерідко трапляються випадки, коли особі не було оголошено (вручено, направлено) підозру, що є підставою для оскарження подальших процесуальних рішень, котрі приймають відносно неї органи досудового слідства.

Фахівці Центру економіко-правових досліджень, за результатами аналізу звернень громадян зі спірних питань застосування норм законодавства, виявили певні тенденції порушення органами досудового слідства низки обов’язкових вимог до складання та порядку вручення підозри у кримінальних провадженнях. На практиці це призводить до порушення прав і свобод громадян внаслідок прийняття необґрунтованих або свавільних рішень.

Важливість повідомлення особі про підозру перед тим, як проводити з нею будь-які інші процесуальні дії та набуття особою прав і обов’язків підозрюваного саме після вручення повідомлення про підозру підтверджує низка рішень апеляційних судів України під час розгляду апеляційних скарг на рішення судів першої інстанції, а саме:

1. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25.06.2018 р. у справі №651/10/18 (провадження № 11-кп/791/565/18), відхилено апеляційну скаргу прокурора на рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору у зв’язку з тим, що обвинуваченому судді Капустинському М.В. було оголошено про підозру не уповноваженою на те особою, а тому він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Зазначене рішення апеляційної інстанції було залишено в силі ухвалою Касаційного кримінального суду від 13.08.2018 р.

2. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 26.12.2016 у справі №538/720/14-к (провадження 11-кп/786/21/16), скасовано вирок селищному голові Чорнухинської селищної ради Полтавської області у зв’язку з тим, що обвинуваченому селищному голові було оголошено про підозру не уповноваженою на те особою, а тому він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

В касаційному порядку рішення апеляційної інстанції не оскаржувалось.

3. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.05.2018 р. у справі №334/8491/17 (провадження №11-кп/774/902/18), відхилено апеляційну прокурора на рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору у зв’язку з тим, що обвинуваченому судді Орджонікідзевського суду м.Запоріжжя Бойку О.Ю. було оголошено про підозру не уповноваженою на те особою, а тому він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Зазначене рішення апеляційної інстанції було залишено в силі ухвалою Касаційного кримінального суду від 09.07.2018 р.

4. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 24.01.2018 р. у справі №349/1487/14-к (провадження №11-кп/773/21/18), скасовано вирок щодо обвинуваченого судді Залізничного районного суду м. Львова Ганича І.М. Мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції також прийшов до висновку, що під час досудового розслідування обвинуваченому судді Ганичу І.М. було оголошено про підозру не вповноваженою на те, особою, а тому він не набув статусу підозрюваного.

Зазначене рішення апеляційної інстанції було залишено в силі постановою Касаційного кримінального суду від 19.02.2019.

5. Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19.09.2017 р. у справі №759/15166/15-к (провадження №11-кп/796/366/2017), відхилено апеляційну скаргу прокурора та залишено без змін рішення суду першої інстанції, яким ухвалено виправдувальний вирок стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенко В.В.

Мотивуючи своє рішення, суд касаційної інстанції, серед іншого, звернув увагу на таку обставину:

«…повідомлення про підозру має бути вручене особисто або відправлене для вручення в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, виключно в день його складання. Якщо у цей строк воно не вручено або не відправлено для вручення, повідомлення про підозру втрачає чинність і прокурор втрачає право на його вручення.

Оскільки законом визначений конкретний строк для чинності повноважень на вчинення такої процесуальної дії, як вручення повідомлення про підозру, сплив цього строку припиняє відповідні повноваження, а тому втрачає чинність процесуальне рішення у вигляді письмового повідомлення про підозру…».

Зазначене рішення апеляційної інстанції було залишено в силі постановою Касаційного кримінального суду від 05.03.2019 р.

6. Ухвалами апеляційного суду Харківської області від 07.02.2017 та 23.01.2018 р. у справі №610/2485/15-к (провадження №11кп/790/94/17 і №11-кп/790/290/18), скасовано вирок суду першої інстанції, щодо депутата місцевої ради обвинуваченого в скоєнні злочину.

Однією з підстав для скасування вироку слугувала та обставина, що всупереч вимогам закону письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради вручено не прокурором, який його склав, а слідчим міліції, який і роз’яснив права підозрюваному. Таким чином, обвинувачений депутат місцевої ради не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні, що і стало підставою для скасування вироку.

Дані про оскарження прокурором рішення апеляційного суду до касаційної інстанції в єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

7. Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 06.09.2016 у справі №538/1807/15-к (провадження 11-кп/786/488/16), скасовано вирок міському голові Лохвицької міської ради Полтавської області виключно у зв’язку з тим, що обвинуваченому міському голові було оголошено про підозру не уповноваженою на те особою, а тому він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Дані про оскарження прокурором рішення апеляційного суду до касаційної інстанції в єдиному реєстрі судових рішень відсутні.

Враховуючи наведені вище приклади з вітчизняної практики в частині повідомлення осіб про підозру, сподіваємося, що ця інформація буде корисною для всіх, хто цікавиться питаннями кримінально-процесуального права. Ця практика була зібрана також і для тих людей, які опинилися в подібних ситуаціях, коли їм не було оголошено чи направлено повідомлення про підозру. А це означає, що в такому разі особа не набула статусу підозрюваного.

Permanent link to this article: http://el-research.center/2019/09/30/%d0%bf%d0%be%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%be%d0%bc%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%be%d1%81%d0%be%d0%b1%d1%96-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%bf%d1%96%d0%b4%d0%be%d0%b7%d1%80%d1%83-%d1%83-%d0%ba%d1%80%d0%b8%d0%bc/