«

»

Січ 30

Print this Запис

Чому адвокати не можуть бути присяжними?

У Міністерстві юстиції України розглянуто пропозиції Центру економіко-правових досліджень стосовно внесення змін до законодавства щодо надання адвокатам права бути присяжними у суді та надано цікаве і докладне роз’яснення, що може статися у нагоді нашим колегам.

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі – Закон) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту ( п. 2  ч. 1 ст. 1 Закону).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону одним із видів адвокатської діяльності є представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону несумісною з діяльністю адвоката є робота на посадах осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.

З набранням чинності Закону України “Про запобігання корупції”, зокрема положення ст. 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” втратили чинність, однак відповідні зміни до Закону внесено не було.

Разом з тим, згідно з підпупктом “ґ” ч. 1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції” суб’єктами, на яких поширюється дія Закону є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді.

Приписами ст. 63 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов’язки, встановлені п.п. 1, 2, 4 – 6 ч. 7 ст. 56 цього Закону.

Такими обов’язками є, зокрема:

  • справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до правил судочинства;
  • дотримуватися суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
  • не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
  • виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Таким чином, з огляду на вищезазначене та встановлені законодаством обмеження, адвокат як самозайнята особа, що провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, не може поряд з виконанням своїх основних обов’язків здійснювати правосуддя як присяжний.

Permanent link to this article: http://el-research.center/2018/01/30/%d1%87%d0%be%d0%bc%d1%83-%d0%b0%d0%b4%d0%b2%d0%be%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d0%bd%d0%b5-%d0%bc%d0%be%d0%b6%d1%83%d1%82%d1%8c-%d0%b1%d1%83%d1%82%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%8f%d0%b6%d0%bd%d0%b8/