«

»

Вер 25

Print this Запис

Чому нам потрібен “сміттєвий аудит”?

Центром економіко-правових досліджень тривалий час провадиться системна наукова робота з вивчення проблеми утилізації та переробки твердих побутових відходів. Так, за розробленою та запровадженою методикою наукової роботи нашими фахівцями ще у 2016 році було витребувано інформацію від усіх обласних центрів України про кількість (обсяг) твердих побутових відходів (сміття), яке продукується (виробляється) кожним містом, морфологічний (якісний) склад відходів та напрями його утилізації (перероблення).

Центром економіко-правових досліджень було достеменно встановлено, що на місцевому рівні відсутній єдиний зважений системний централізований підхід вже на самому етапі обліку обсягу відходів та їх складу, що у принципі унеможливлює підготовку будь-яких розумних змін та рекомендацій щодо реформування галузі та вдосконалення стосунків.

Так, в окремих містах облік відходів ведеться за їх обсягом, в інших – за вагою (масою), в деяких не ведеться взагалі.

При наведених нижче показниках використано офіційні відповіді виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.07.2016 № 7687/02.02.01-21/14/16, департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.07.2016 № с-1-10/1529/0/180-16.08-39-6873/0/129-16, виконавчого комітету Херсонської міської ради від 14.07.2016 № 8-7576-18/23, виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 07.07.2016 № 1928/03-17, департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації від 22.06.2016 № 058/4/2-6168, виконавчого комітету Луцької міської ради від 02.07.2016 № 1.1-814236, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.06.2016 № 3105/01-20/14, управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради від 24.06.2016 № с-14573-16, головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради від 01.07.2016 № 4535/23-05-26 (а також інші офіційні джерела) щодо обсягу твердих побутових відходів за 2015 рік по кожному зі згаданих міст.

  • Так, приміром, у м. Миколаїв за 2015 рік було загалом накопичено та переміщено на звалища (полігони) 905799 м3 відходів. Населення Миколаєва становить 487 тис. громадян, тобто, за арифметичними підрахунками за рік на одного мешканця Миколаєва в середньому припадає 1,86 м3 відходів.
  • у м. Харків на два полігони в 2015 році загалом було доставлено (вивезено) 3121000 м3 відходів, при цьому, зважаючи на кількість населення міста Харків (1,43 млн. мешканців) обсяг вироблених відходів на 1 особу за рік становить 2,18 м3.
  • у м. Херсон облік відходів ведеться за масою: в 2015 році на полігон було доставлено 60488000 тон. відходів, виходячи з кількості населення (296 тис. осіб) – на одного мешканця міста припадає майже 205 кілограмів відходів на рік.
  • у м. Ужгород річний облік відходів ведеться як за обсягами, так і за масою і становить в середньому 250000 м3 (29377000 кг.), а відтак, виходячи з кількості мешканців міста (115 тис. осіб) на одного мешканця за рік припадає 2,17 м3 (255 кг.) відходів.
  • у м. Києві на рік виробляється понад 1,2 млн. тон відходів (6 млн. м3), тобто, виходячи з кількості населення м. Києва (майже 3 млн. осіб) – на одного мешканця припадає до 400 кг. (2 м3) відходів.
  • у м. Луцьк на одного мешканця припадає 2,4 м3 відходів щорічно.

Аналогічна ситуація щодо обсягу відходів і на 1 мешканця інших обласних пунктів (в ваговому вимірі – то 1 мешканець обласних центрів «виробляє» понад 2 м3 відходів вагою понад 250 кілограмів на рік.

При цьому слід все ж звернути увагу на достатньо істотні розбіжності між обсягом «виробленого» сміття на одну особу – від 200 до 400 кілограмів на рік.

Щодо ситуації з морфологічним (якісним) складом відходів, то вона взагалі складна та заплутана.

Так, що стосується харчових відходів, то їх склад у загальному обсязі (масі) є таким:

  • – м. Миколаїв – 55,54%,
  • – м. Харків  – 59,32%,
  • – м. Ужгород – 10%,
  • – м. Луцьк – 25%,
  • – м. Хмельницький –40%,
  • – м. Кропивницький – 64,4%,
  • – м. Одеса – 25%,
  • – м. Чернігів – 36%,
  • – м. Тернопіль – 35%.

Приблизно такі саме розбіжності істотного характеру виявлено за іншими містами, де обсяг харчових відходів «плаває» від 10% до майже 60%.

При цьому ми не схильні вважати, що в одних містах України структура харчування (споживання харчових продуктів) мешканців у рази відрізняється від структури харчування (споживання) в інших містах, аби пояснити такі розбіжності різницею в традиціях споживання їжі та продукування харчових залишків. Очевидно, що зазначені розбіжності виникають у результаті некоректного зміщення та довільного «змішування» механізмів і принципів обрахунків, коли на різних етапах обліку застосовуються несумісні поєднання маси та обсягу як критеріїв звітності.

Аналогічна ситуація і за будівельними відходами: у м. Хмельницький обсяг будівельних відходів становить 8%, а от у м. Ужгород разом з камінням, зметами з вулиць ця категорія чомусь сягає аж 40%, в. м. Кіровоград (Кропивницький) – 6,2 %, в м. Тернопіль – 6,5% тощо.

За іншими складовим відходів, приміром, у м. Чернігів заявлений (визначений) обсяг скла у відходах становить 16%, в той же час як в інших містах він не перевищує 5-6%.

У м. Херсон, м. Івано-Франківськ, м. Черкаси, м. Києві (та в більш ніж половині обласних центрів) облік морфологічного складу відходів взагалі не ведеться (відповідь на запитувані питання не була надана взагалі), м. Полтава та м. Чернівці, приміром, категорично заперечили факт «інвентаризації» відходів у принципі.

Подібні «розбіжності» та «вихиляси» у звітності та обліку щодо кількості відходів дають широкі можливості для корупційних діянь, окозамилювання, «приписок» та нецільового використання коштів, обіг яких здійснюється у зв’язку з утилізацією відходів.

Крім цього, відсутність єдиного методологічного системного підходу до обліку відходів та аналізу їх морфологічного складу унеможливлює будь-які розумні та виважені дії щодо реформування галузі сортування, переробки та утилізації відходів на загальнодержавному рівні. Зрозуміло, що будь-яке стратегічне планування діяльності в даній сфері можливе лише в результаті детального аналізу складових відходів з тим, аби вивчити перспективи сортування належного подальшого використання кожного з виду відходів згідно з фізичними, хімічними, біологічними, енергетичними та іншими індивідуальними параметрами.

Відтак, Центр економіко-правових досліджень пропонує запровадити єдину комплексну централізовану звітну систему обліку твердих побутових відходів, цілісного детального аналізу їх морфологічного складу, запровадження єдиних стандартів обліку, звітності та контролю за дотриманням таких стандартів і правил. У разі потреби фахівці Центру економіко-правових досліджень готові взяти участь у подальших розробках у даній сфері.

Permanent link to this article: http://el-research.center/2017/09/25/%d1%87%d0%be%d0%bc%d1%83-%d0%bd%d0%b0%d0%bc-%d0%bf%d0%be%d1%82%d1%80%d1%96%d0%b1%d0%b5%d0%bd-%d1%81%d0%bc%d1%96%d1%82%d1%82%d1%94%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%b0%d1%83%d0%b4%d0%b8%d1%82/