«

»

Вер 25

Print this Запис

Війна на Донбасі та політика у сфері охорони здоров’я України

Війна загострила актуальність якісних структурних змін у сфері охорони здоров’я. Вони мають полягати у перенесенні центрів відповідальності за стан надання якісної та доступної медичної допомоги на базові, районні та обласні рівні на основі лікарського самоврядування.

Функція Міністерства охорони здоров’я України має полягати у розробці стратегії розвитку галузі на основі загальнообов’язкового медичного страхування, сучасних стандартів фінансування та надання медичної допомоги, підготовки кадрів і проведення наукових досліджень.

Це має сприяти створенню умов для повноцінного розвитку кожного з видів надання медичної допомоги. Насамперед, це стосується профілактичної та первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.

Таким чином, вектор розвитку системи охорони здоров’я України має корелювати з успішною практикою реалізації політики у сфері охорони здоров’я передових країн ЄС, яка базується на пріоритетності профілактичної і первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, бюджетного управлінням кінцевим результатом надання послуг, забезпечення фінансової стійкості системи охорони здоров’я.

В цілому військові події на Донбасі висвітлили проблему невідповідності застарілих методів управління нерозвиненою інфраструктурою системи охорони здоров’я, відсутність сучасних стандартів надання медичної та фармацевтичної допомоги.

Будь-яке нарощування фінансування нинішньої структури системи охорони здоров’я не призведе до позитивних результатів у зв’язку з відсутністю реальної автономії медичних закладів, а також прозорості їх фінансово-економічної діяльності.

У зв’язку з цим, виконання Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я України на 2016-2020 рр. має полягати у проведенні реформування місцевого самоврядування з відповідною передачею відповідальності й механізмів наповнення місцевих бюджетів. До основи заходів слід покласти вирішення завдань надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на базовому рівні, спеціалізованої медичної допомоги на районному рівні, високоспеціалізованої допомоги на обласному рівні. Це має базуватись на сучасних стандартах фінансування кожного із видів надання медичної допомоги (не менше 7% на профілактичну допомогу і 30% на ПМСД на засадах сімейної медицини). Для спеціалізованої медичної допомоги має бути забезпечений великий масштаб надання послуг для зменшення собівартості, лікарських помилок, смертності та інвалідизації громадян.

Першим кроком Кабінету міністрів України має стати надання реальної автономності кожному закладу охорони здоров’я, у тому числі встановлення тарифів надання медичної допомоги. Останні мають узгоджуватись перед новим фінансовим роком між надавачами медичної допомоги, розпорядниками бюджетних коштів і страховими компаніями та асоціаціями пацієнтів на урядовому та місцевому рівнях. Перевищення договірних цін автоматично повинно мати своїм наслідком перевірку того чи іншого медичного закладу вповноваженим органам влади.

Другим кроком має стати усунення дискримінації приватних форм надання медичної допомоги кожному з її видів. Насамперед, необхідне усунення штучних бар’єрів для повноцінної діяльності приватних лікарів.

Прозора і незалежна діяльність кожного закладу охорони здоров’я за сучасними стандартами передових країн стане запорукою приходу вітчизняних та іноземних інвесторів у сферу охорони здоров’я України.

Зазначені підходи необхідно передбачити при розробці та реалізації вищезазначеної стратегії розвитку галузі шляхом впровадження успішного досвіду Франції, яка є аналогом України за територією, кількістю населення, формою державного устрою та державного управління. Ментально громадян України і Франції пов’язують почуття гідності, індивідуалізму, поваги до власності.

Військові події на Донбасі актуалізували потребу розбудови сучасної інфраструктури системи охорони здоров’я України. Насамперед, це стосується пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Це має передбачати пріоритетність якісного підбору і підготовки сімейних лікарів і медсестер, які мають мати спроможність задовольнити 80% потреб у медичній допомозі пацієнтів. Для цього необхідне розгортання якісно нових програм підготовки сімейних лікарів і залучення фахівців із Франції в кожну область України. Крім цього, урядового сприяння потребують створення сучасних асоціацій сімейних лікарів та сімейних медсестер, які будуть спроможні отримати право і реалізувати право надання допуску до практичної роботи відповідного медичного персоналу. Такий підхід має стосуватись і спеціалізованої медичної допомоги. Політика міністерства охорони здоров’я України має полягати у розробці і супроводі сучасних стандартів надання медичної допомоги та її фінансування, підготовки фахівців та проведення наукових досліджень.

О.П.Корнійчук

к.е.н., ст.н.с.відділу соціальної інфраструктури

 Інституту демографії та соціальних

досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

Permanent link to this article: http://el-research.center/2017/09/25/%d0%b2%d1%96%d0%b9%d0%bd%d0%b0-%d0%bd%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%bd%d0%b1%d0%b0%d1%81%d1%96-%d1%82%d0%b0-%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b8%d0%ba%d0%b0-%d1%83-%d1%81%d1%84%d0%b5%d1%80%d1%96-%d0%be%d1%85/