«

»

Кві 12

Print this Запис

Безпека та охорона навколишнього середовища. Екологічна, надійна та доступна енергія

Лекція, що відбулася 11 квітня у межах проекту «Весняна школа НАЕК «Енергоатом», була присвячена темі безпеки та охорони навколишнього середовища, зокрема питанням екологічної, надійної та доступної енергії. У заходах взяла участь директор Центру економіко-правових досліджень, к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська, яка поділилася новими знаннями, одержаними від практиків.

Тема складалася з двох частин: на першій виступив начальник відділу нагляду за радіаційною безпекою та екологією ДП «НАЕК «Енергоатом» Анатолій Варбанець, який свого часу працював на Чорнобильській АЕС і навіть був там на момент аварії 1986 року.

Забезпечення безпеки використання ядерної енергії передбачає наявність таких невід’ємних складових:

  • законодавчої бази, яка регламентує будь-яку діяльність в сфері використання ядерної енергії, радіаційно-небезпечні технології та речовини;
  • державного органу, який здійснює управління об’єктами атомної енергії;
  • системи державного регулювання та нагляду за дотриманням правил і норм безпеки на об’єктах атомної енергетики та видачею дозволів (ліцензій) на виконання робіт в цій сфері;
  • експлуатуючої організації для об’єктів атомної енергії, яка несе повну відповідальність перед суспільством і державою за їх безпечну експлуатацію.

Радіаційний захист та охорона навколишнього середовища на АЕС Компанії регулюються Законами України:

  • «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист»;
  • «Про поводження з радіоактивними відходами»;
  • «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»;
  • «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»;
  • «Про охорону навколишнього природного середовища»;
  • «Про охорону атмосферного повітря»;
  • «Водний Кодекс»;
  • «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»;
  • «Про екологічну експертизу» та ін.

За умов нормальної роботи атомні станції практично не забруднюють навколишнє природне середовище радіоактивними продуктами, не кажучи вже про хімічні речовини. Шкідливий вплив (фізичних, хімічних, радіаційних, біологічних факторів) від АЕС значно менший порівняно з іншими підприємствами енергетичного комплексу або гірничо-металургійної та хімічної промисловості. Опромінення від ТЕЦ відбувається через вміст у вугіллі природних радіоактивних елементів: урану, торію, калію і продуктів їх розпаду.

Нормами радіаційної безпеки НРБУ-97 встановлено межі ефективної дози опромінення: 20 мЗв на рік (персонал) і 1 мЗв на рік (населення). Обмеження опромінення населення здійснюється шляхом регламентації і контролю газо-аерозольних викидів і водних скидів з АЕС. Для розрахунку величин допустимих викидів і скидів АЕС визначено квоти доз: 40 мкЗв/рік – для викидів і 10 мкЗв/рік для скидів. Середня по планеті Земля доза опромінення від первинних нуклідів (торій, уран, калій та продуктів їх розпаду) і космогенних (тритій, берилій, вуглець та інші) складає 1 мЗв на рік. Критерієм оцінки радіаційного впливу персоналу АЕС та населення є дози опромінення.

У 2016 році не було зареєстровано жодного працівника з дозою опромінення, більшою за 15 мЗв.

Радіаційний контроль на АЕС включає:

  • контроль технічними засобами АСРК та ручний контроль, що здійснюється оперативним персоналом;
  • контроль методом спектрометрії – лабораторія;
  • індивідуальний дозиметричний контроль персоналу – лабораторія.

Радіаційний контроль довкілля – лабораторія зовнішнього радіаційного контролю запроваджує:

  • контроль газо-аерозольного викиду і водного скиду радіоактивних речовин;
  • контроль потужності дози на місцевості;
  • контроль радіоактивного забруднення атмосферного повітря, ґрунту, рослинності, води відкритих водойм, донних відкладень, риби, сільгосппродуктів і кормів тварин.

Контроль метеорологічних параметрів проводиться з використанням автоматичної метеостанції. Радіаційна безпека перебуває під наглядом фахівців, які входять до складу цеху радіаційної безпеки АЕС.

Вплив нерадіаційних факторів АЕС Компанії на навколишнє природне середовище оцінюється на підставі аналізу газових викидів в атмосферу, водоспоживання і водовідведення, скидів шкідливих хімічних речовин у водні об’єкти та поводження з небезпечними відходами.

Моніторинг впливу нерадіаційних факторів на навколишнє середовище проводять еколого-хімічні лабораторії АЕС, які здійснюють хімічний контроль за джерелами викидів забруднюючих речовин та ефективністю роботи установок очистки газів, хімічний та біологічний контроль за джерелами скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти та ефективністю роботи очисних споруд стічних і зливових вод, хімічний контроль за станом ґрунтів місць розміщення відходів, санітарно-захисних зон і зон спостереження.

У 2016 р. АЕС було викинуто в атмосферу 234 тони забруднюючих речовин. Довідково: Викиди Запорізької ТЕС (працював 1 блок 300 МВт) в 2016 р. склали 90300 тон. За 2016 р. ВП АЕС Компанії використали для своїх потреб 2553 тис. куб. м. господарчо-питної води та 471247 тис. куб. м. технічної води. В 2016 р. середньорічна мінералізація води в ставках-охолоджувачах (крім ВП ЮУАЕС), ріках вище та нижче атомних станцій коливалася в межах 350-418 мг/дм3, у ВП ЮУАЕС – 1066 мг/дм3.

Контроль утворення, зберігання та розміщення відходів. У ВП АЕС в 2016 р. були утворені такі відходи за класами небезпеки:

  • 1 клас – ртуть люмінесцентні лампи – 74953 штуки,
  • 2 клас – акумуляторні батареї, відпрацьовані мастила – 429 тон,
  • 3 клас – відпрацьовані нафтопродукти, замазучений пісок, нафтошлам, замаслені ганчір’я, фільтри – 774 тони,
  • 4 клас – теплоізоляція, шлам, мул, відходи деревообробки, недопал вапна, побутової і будівельне сміття тощо – 29336 тон.

Експлуатація атомних станцій не викликала жодних екологічних змін, які могли б свідчити про погіршення стану навколишнього середовища в районі їхнього розташування порівняно з попередніми роками, що характеризує рівень безпеки атомних станцій України як такий, що відповідає вимогам національного законодавства, міжнародним рекомендаціям і світовій практиці, – зазначив Анатолій Вербанець.

Далі виступив начальник відділу екології ДП «НАЕК «Енергоатом» Олександр Немцов.

Система екологічного управління Компанії сертифікована на відповідність вимогам стандарту ISO 14001. Реальні справи та прагнення Компанії до зменшення впливу на екосистему підтверджують сертифікати міжнародного визнаного органу TÜV NORD, який виданий в 2016 році, на відповідність вимогам стандарту ISO 14001:2004 Система екологічного управління.

Впровадження та функціонування Системи складається з таких етапів:

  1. політика у сфері охорони навколишнього середовища;
  2. планування;
  3. контрольні та коригуючі дії;
  4. аналіз з боку керівнитцва;
  5. постійне удосконалення.

Але в ініціативному порядку з метою дотримання принципу відкритості, дотримання вимог з безпеки (у т.ч. екологічної) Компанія провела у 2015 році оцінку впливу ВП ЮУАЕС на навколишнє середовище. Звітні матеріали знаходяться в Міністерстві екології та природних ресурсів на державній екологічній експертизі. За узгодженістю ДП «НАЕК «Енергоатом», Міністерства екології та природних ресурсів України було вирішено провести протягом 2017 року транскордонні консультації з потенційними зачепленими державами: Республіка Білорусь, Молдова, Угорщина, Австрія, Словаччина, Румунія.

Для оцінки можливого транскордонного впливу здійснювався аналіз протікання максимально проектної аварії – разгерметизация першого контуру внаслідок миттєвого розриву трубопроводу максимального діаметру з безперешкодним двостороннім витіканням теплоносія під час роботи реактору номінальної потужності.

Permanent link to this article: http://el-research.center/2017/04/12/%d0%b1%d0%b5%d0%b7%d0%bf%d0%b5%d0%ba%d0%b0-%d1%82%d0%b0-%d0%be%d1%85%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b0-%d0%bd%d0%b0%d0%b2%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%88%d0%bd%d1%8c%d0%be%d0%b3%d0%be-%d1%81%d0%b5%d1%80/