У 2009 – 2010 роках мешканці села Малашівці перекривали дорогу до сміттєзвалища, і через це Тернопіль потопав у смітті. Полігон, який розташовано там, давно має скандальну «славу», та й зараз є предметом спекуляцій в усіх політичних дискусіях, які точаться навколо теми поводження з відходами.
Десяток років тому – в 2015, за проєктом перспективного плану територій село Малашівці, разом з кількома іншими селами Зборівського району було вирішено приєднати до Тернопільської громади. Тоді у багатьох медіа висловлювалися сподівання на розв’язання проблеми утилізації сміття в конструктивний спосіб.
Однак, як показують реалії сьогодення, простого включення до міської адміністрації недостатньо для ліквідації екологічних ризиків.
Обсяги накопичення сміття та морфологічний склад
Протягом останніх п’яти років загальні обсяги ТПВ у Тернополі коливалися від 393 до 528 тис. м³ на рік. Завдяки впровадженню роздільного збору ресурсів (ПЕТ-пляшки та пластик) у 2015 році вдалося вилучити лише 3,7 тис. м³ полімерних відходів із загального обсягу 495,7 тис. м³.
Морфологічний склад полігону відходів м. Тернополя (1 т або 4 м3)
Сміття вивозиться на не паспортизоване міське звалище біля села Малашівці Зборівського району площею 12,4 га, резерв потужності якого практично вичерпано. Станом на 2025 рік там накопичено понад 13 млн м³ відходів.
Послуги зі збору та утилізації відходів пластику у місті надає комунальне підприємство Тернопільської міської ради «Екоресурси».
У зв’язку з наведеним, варто нагадати: спеціальний паспорт місця видалення відходів (далі – МВВ), як визначено абз. 2 розділу 1 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.01.1999 р. № 12 «Про затвердження Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів», складається власником МВВ відповідно до цієї Інструкції. Дані паспорта МВВ, після його затвердження і присвоєння реєстраційного номера, вносяться до реєстру місць видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів. До місць видалення відходів прирівнюються місця довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів.
Чому рекультивація не вирішує проблеми
Згідно проектно-кошторисної документації робочого проекту «Першочергові заходи з рекультивації Малашовецького сміттєзвалища Зборівського району Тернопільської області на даний час проводяться роботи з підготовки території до рекультивації, використовуючи висівки кар’єру для пересипки відпрацьованої його частини. Однак попри вживані заходи з рекультивації, головною загрозою від полігону є висока ймовірність забруднення води – через це мешканці Тернополя називають звалище «міною уповільненої дії», причому геть не безпідставно. Справа в тому, що територіально сміттєзвалище розташовано у так званому другому поясі зони санітарної охорони Верхньо-Івачівського водозабору, а саме звідти постачається вода для потреб міста. Рекультивація не здатна вирішити проблему, адже існують суто геологічні чинники: на самому плато природньо сформовані шари порід складаються з таких, які не здатні виконувати функції водонепроникного екрану. А тому крізь ці породи будь-які небезпечні та отруйні речовини зі сміттєзвалища можуть досягти продуктивного водоносного шару.
Що змінилося впродовж минулих років?
До сміттєзвалища так само приходять на заробітки (на сортуванні та вилученні сировинно цінних компонентів) місцеві із сусідніх сіл. Мешканці села Малашівці одержують матеріальну допомогу на оздоровлення. У випадку спорудження сміттєпереробного комплексу вони могли б мати і роботу, і кращі умови життя, і більш відчутну матеріальну підтримку у вигляді, зокрема пільгових тарифів, якби було запроваджено сучасну технологію використання відходів як палива для виробництва електричної або теплової енергії.
А кошти місцевого бюджету, відповідно, можна було б витратити більш ефективно – не на те, аби роками «відкупатися» від людей, а щоб створити для громади новий функціональний комплекс, який надав би можливість здійснювати сортування відходів для їх повторного прямого або альтернативного використання, в тому числі, у паливно-енергетичному комплексі.
Сучасні технології дозволяють використовувати сміття як ресурс:
- переробка відходів у паливо для теплової та електричної енергії;
- сортування для повторного використання або альтернативного застосування;
- впровадження систем цифрового моніторингу та контролю обсягів накопичення ТПВ.
Якщо полігон залишатиметься без комплексного модернізаційного плану, Малашівці залишатимуться «міною сповільненої дії» для Тернополя – із загрозою для екології, водопостачання та здоров’я населення.