Поліське – селище міського типу, яке до 1986 року було активним адміністративним і економічним центром у Київській області. Розташоване за кілька десятків кілометрів від Чорнобильської АЕС, Поліське відігравало важливу роль у житті регіону, забезпечуючи робочі місця, інфраструктуру та соціальні послуги для місцевого населення. Однак аварія на Чорнобильській атомній електростанції кардинально змінила долю цього населеного пункту.
Чорнобильська катастрофа стала наймасштабнішою техногенною аварією в історії людства. Наслідки її відчули на собі мільйони людей. Поліське потрапило до зони безумовного (обов’язкового) відселення через радіоактивне забруднення, що змусило місцевих жителів залишити свої домівки. Згодом почалася трансформація адміністративного статусу селища.
Поліське до Чорнобильської катастрофи
До аварії на ЧАЕС Поліське мало стабільну соціально-економічну структуру. Селище було частиною Київської області та адміністративним центром Поліського району. До середини 1980-х років Поліське було затишною домівкою для тисяч мешканців, які тут вели сільське господарство, займалися промисловістю та іншими видами діяльності, характерними для регіону.
Селище, в якому колись вирувало життя
Економічний розвиток Поліського підтримувався завдяки його вигідному розташуванню та інтеграції до загальної інфраструктури області. Селище мало розвинуту соціальну інфраструктуру: працювали освітні та медичні заклади, культурні установи, а також промислові підприємства, які забезпечували роботою місцевих мешканців.
Поліське було не тільки адміністративним центром, але і культурно-соціальним осередком регіону. У селищі проводилися різноманітні культурні заходи, що об’єднували людей. До 1986 року Поліське процвітало. Цей населений пункт розвивався як частина великої соціально-економічної системи, орієнтованої на розвиток Київської області.
Однак усе змінилося з катастрофою на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року. Поліське опинилося в зоні радіоактивного забруднення, що стало початком кардинальних змін у долі цього населеного пункту і всіх його мешканців.
Чорнобильська катастрофа та відселення
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 26 квітня 1986 року, радикально змінила життя всього регіону. Вибух на четвертому реакторі ЧАЕС спричинив масштабне радіоактивне забруднення, що поширилося на значні території України та інших країн Європи. Одним з населених пунктів, які найбільше постраждали внаслідок аварії, стало Поліське – воно потрапило до зони радіоактивного забруднення.
Після катастрофи державні органи України ухвалили низку рішень, спрямованих на захист здоров’я населення від радіації. У 1991 році постановою Ради Міністрів УРСР Поліське було включене до зони безумовного (обов’язкового) відселення. Це означало, що через високий рівень радіаційного забруднення місцевості всіх мешканців селища необхідно було переселити до інших, безпечних регіонів.
Процес відселення розпочався одразу після аварії. Однак через масштабні логістичні виклики та відсутність належної інфраструктури для переселенців відселення затягнулося на кілька років. Жителі Поліського, які покинули свої домівки, були змушені розпочинати життя спочатку в нових місцях, залишивши все своє майно та культурні корені позаду.
За офіційними даними, Поліське стало частиною зони відчуження, яка охоплює території з надзвичайно високим рівнем радіаційного забруднення. Постраждалі райони зазнали критичних змін, як у соціальному, так і в економічному плані. Більшість інфраструктурних об’єктів, які залишилися покинутими, були поступово знищені під впливом часу та радіації. Відтак Поліське стало виглядати так само, як інші мертві села зони відчуження.
Хоча програма відселення забезпечила евакуацію мешканців, але вона спричинила відчутні соціальні наслідки. Переселенці нерідко стикалися з проблемами працевлаштування і адаптації до нових умов життя, та при цьому їм доводилося долати наслідки суто психологічного стресу. Чорнобильська катастрофа стала не лише екологічною катастрофою, але і трагедією для тисяч людей, які втратили своє житло, роботу і соціальні зв’язки.
Адміністративні зміни після катастрофи
Після аварії на Чорнобильській АЕС Поліське не лише постраждало від радіаційного забруднення, але й зазнало значних змін у своєму адміністративному статусі. Основні рішення щодо територіальних змін ухвалювалися наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років, коли селище було фактично виключено з адміністративного обліку.
Згідно з інформацією, одержаною нами на запит від Київської обласної військової адміністрації (лист від 09.07.2024 р. № 6245/02/31.02/2024), 19 серпня 1999 року Київська обласна рада ухвалила рішення № 138-08 «Про часткові зміни в адміністративно-територіальному устрої окремих районів області». Згідно з цим документом, Поліське було виключено з облікових даних, оскільки воно вже не мало постійного населення через евакуацію. Це рішення стало формальним закріпленням того, що фактично відбулося раніше: через небезпеку проживання в умовах високого радіоактивного забруднення селище спорожніло.
Хата, в якій жила колись велика родина
Поліське стало одним із кількох населених пунктів, які після катастрофи припинили своє існування як адміністративні одиниці. Водночас інше селище міського типу – Вільча, що входило до складу Поліської селищної ради, також було виключено з облікових даних на основі вищенаведеного рішення Київської обласної ради.
Ще одним важливим етапом стало рішення Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 600-р, яке затвердило перспективний план формування територій громад Київської області. У цьому документі територія Чорнобильської зони відчуження, до якої частково належить і Поліське, не була включена до складу жодної з новоутворених територіальних громад, зокрема Поліської чи Іванківської селищних громад, які межують із зоною відчуження. Це підкреслює юридичний статус Поліського як території, що не може бути відновлена для постійного проживання, і фактично належить до зони відчуження.
Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», відбулися подальші зміни в адміністративно-територіальному устрої. Поліська селищна громада, до складу якої історично належало Поліське, увійшла до Вишгородського району Київської області. Проте самі території Чорнобильської зони відчуження, включаючи Поліське, не були включені до складу цієї громади. Наразі вони залишаються під юрисдикцією Державного агентства України з управління зоною відчуження.
Ці адміністративні зміни підкреслюють, що Поліське, як населений пункт, припинило існувати в офіційних документах. Його територія залишається частиною Чорнобильської зони відчуження. Незважаючи на те, що певні адміністративні структури були перенесені чи реорганізовані, Поліське назавжди залишилося символом трагедії та зони, непридатної для життя.
Статус Чорнобильської зони та роль Державного агентства з управління зоною відчуження
Після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році територія навколо станції, включно з Поліським, була оголошена зоною відчуження. Це стало результатом катастрофічного рівня радіоактивного забруднення, що зробило територію непридатною для життя людей на невизначений термін. Поліське, як і інші населені пункти, що опинилися у межах цієї зони, стало частиною регіону, який повністю підлягав державному управлінню і був відділений від звичайної адміністративної структури України.
Одним із головних органів, який опікується цією територією, є Державне агентство України з управління зоною відчуження. Це агентство було створене для реалізації державної політики щодо управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення. Його діяльність координується через Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Згідно з Положенням про агентство, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року № 564, агентство відповідає за кілька ключових напрямів діяльності, а саме:
- управління територією зони відчуження: здійснення контролю над станом радіоактивного забруднення, забезпечення охорони території, нагляд за радіоекологічним станом і обмеженням доступу до зони відчуження;
- подолання наслідків Чорнобильської катастрофи: координація робіт зі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, зокрема перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та ліквідація інших наслідків аварії;
- поводження з радіоактивними відходами: агентство здійснює управління та контроль за процесами зберігання і захоронення радіоактивних відходів, які утворюються внаслідок антропогенної діяльності на території зони відчуження.
Крім того, територія Чорнобильської зони відчуження, включно з Поліським, має особливий статус. Вона не підпорядковується звичайним органам місцевого самоврядування та не входить до жодної територіальної громади. Це означає, що місцеве населення, яке колись проживало тут, позбавлене права повернутися для постійного проживання. Всі адміністративні функції, пов’язані з управлінням територією, покладені виключно на державні органи влади, зокрема на Державне агентство з управління зоною відчуження.
Така централізована структура управління була необхідною через надзвичайний характер забруднення і масштаб супутніх проблем. Агентство також займається питаннями моніторингу радіаційного стану і забезпечує проведення наукових досліджень, що стосуються безпеки зони та оцінки її екологічного стану.
Іванківський район
Зона відчуження, включно з територією Поліського, залишається однією з найбільш контрольованих територій України, де кожен крок підпорядковується суворим регламентам і стандартам безпеки. Діяльність агентства забезпечує підтримання порядку і безпеки в зоні, що продовжує відігравати важливу роль у ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії України.
Відсутність місцевого самоврядування в зоні відчуження
Після аварії на Чорнобильській АЕС і масового відселення населення з прилеглих територій, включно з Поліським, Чорнобильська зона відчуження отримала особливий правовий статус. Ця зона не лише стала територією, непридатною для проживання людей, але й втратила звичайну адміністративну структуру, властиву іншим регіонам України.
Одним із ключових наслідків цього статусу є відсутність органів місцевого самоврядування на території зони відчуження. Місцеві ради, що раніше існували в таких населених пунктах, як Поліське, були розформовані після того, як ці території стали частиною зони безумовного (обов’язкового) відселення. Оскільки постійне населення було евакуйоване, не було потреби в утриманні органів самоврядування.
Законодавчо було закріплено, що управління територіями, що постраждали від радіаційного забруднення, повністю переходить до державних органів влади. Зокрема, територія зони відчуження підпорядковується Державному агентству України з управління зоною відчуження. Агентство виконує всі адміністративні функції на цих територіях, включно з охороною, наглядом за екологічним станом і реалізацією державної політики щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Важливим аспектом є те, що відсутність місцевого самоврядування означає і відсутність прав для мешканців, які покинули ці території, повернутися сюди для постійного проживання. Згідно із законодавством, зона відчуження є територією з обмеженим доступом, куди в’їзд дозволений лише військовослужбовцям для виконання задач оборони території нашої країни, або для тимчасових робіт або досліджень, які здійснюють працівники, науковці та представники державних органів. Це стосується і Поліського, яке, попри свою історичну значущість, залишається зоною, позбавленою будь-яких ознак повсякденного життя чи самоврядування.
Незважаючи на відсутність постійного населення, питання правового статусу цих територій залишається актуальним. Час від часу активізуються дискусії про можливу реабілітацію окремих ділянок зони відчуження, де рівень радіації стане безпечним для життя. Проте на даний момент такі перспективи залишаються невизначеними, а території Чорнобильської зони, включно з Поліським, залишаються під контролем державних органів.
Відсутність місцевого самоврядування в зоні відчуження також означає обмеження доступу до соціальних послуг для тих осіб, які іноді відвідують цю територію, зокрема для науковців або працівників розташованих тут підприємств. Всі питання, пов’язані з управлінням ресурсами або екологічними ризиками, вирішуються винятково на державному рівні. Таким чином, Чорнобильська зона відчуження, включно з територією Поліського, є особливою адміністративною зоною, де всі процеси координуються централізовано, без участі місцевих органів влади.
Висновки
Адміністративно-територіальні зміни, які відбулися в Поліському після аварії на Чорнобильській АЕС, є важливим прикладом того, як техногенні катастрофи можуть впливати на долю населених пунктів. Поліське, яке до 1986 року було активним селищем міського типу, внаслідок масштабного радіоактивного забруднення стало непридатним для життя. Це спричинило масове відселення населення і поступове виключення його з адміністративного устрою.
Завдяки офіційним рішенням, прийнятим наприкінці 1990-х та 2020-х років, Поліське остаточно втратило свій статус як адміністративна одиниця, а його територія була інтегрована до Чорнобильської зони відчуження. Ця територія більше не входить до жодної місцевої громади і підпорядковується Державному агентству України з управління зоною відчуження, яке відповідає за ліквідацію наслідків катастрофи, охорону території та поводження з радіоактивними відходами.
Поліське стало символом тих змін, які приніс Чорнобиль в адміністративний та соціальний устрій регіону. Відсутність місцевого самоврядування і неможливість повернення населення на ці території підкреслюють винятковість ситуації в зоні відчуження. Майбутнє цих територій залишається невизначеним, оскільки радіаційне забруднення продовжує впливати на можливість їх відновлення для повсякденного життя.
Загалом, дослідження адміністративних змін у Поліському і зоні відчуження є важливим для розуміння наслідків техногенних катастроф і того, як держава може реагувати на подібні виклики, впроваджуючи масштабні зміни на рівні адміністративно-територіального устрою.
