Щодо налагодження дієвого громадського контролю в установах виконання покарань

Забезпечення законності та дотримання прав людини в установах виконання покарань потребує запровадження нових, більш дієвих форм громадського контролю. Запропонований нижче механізм дасть можливість забезпечити належне реагування на звернення ув’язнених і різного роду інциденти у місцях ув’язнення.

У червні 2018 року перший заступник директора Центру економіко-правових досліджень, адвокат і журналіст Олексій Святогор був за ухвалою слідчого судді у зв’язку з кримінальним переслідуванням заґратований до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України. В подальшому апеляційним судом ухвалу слідчого судді було скасовано та його було звільнено з-під-варти, а далі у кримінальному провадженні постановлено виправдувальний вирок.

Державна установа «Київський слідчий ізолятор» (№ 13)

Після перебування під вартою Олексій Святогор, як адвокат, прийняв на себе функції та повноваження захисника у кримінальних процесах щодо значної кількості осіб, з якими познайомився в ув’язненні та досі продовжує виконувати функції захисника таких осіб pro bono (на безоплатній основі, на громадських засадах). Таких підзахисних у нього декілька десятків.

Підзахисні адвоката Олексія Святогора знаходяться в ув’язненні не тільки у слідчих ізоляторах, але і в колоніях (виправних закладах) і в силу об’єктивного поширення засобів зв’язку (мобільних телефонів) він має постійний (практично цілодобовий) контакт з такими особами. Також він підтримує зв’язок із представниками адміністрації місць ув’язнення.

У зв’язку з цим адвокат Олексій Святогор періодично в режимі реального часу отримує оперативну та актуальну інформацію від вказаних осіб про ситуацію в місцях позбавлення волі, включаючи підготовлювані та скоєні злочини (в тому числі особливо тяжкі, такі як вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, збут наркотичних речовин), інциденти (сварки, бійки, «розборки», насильницька зміна соціального статусу окремих ув’язнених (т. з. «стигматизацію» або ж «опускання»), самоушкодження (з мотивів протесту тощо), порушення прав ув’язнених (тримання з порушенням санітарних та інших норм, в умовах істотної скупченості, обмеження в їжі, доступі до води тощо).

Однак, навіть отримавши певну інформацію описаного характеру жоден адвокат не має ані права, ані можливості оперативно на неї відреагувати та упередити або ж припинити порушення прав ув’язнених. Знаючи, що певна особа від безвиході планує вкоротити собі віку (вчинити самогубство, які вчиняються періодично) або ж певній камері кількість ув’язнених перевищує нормативну, або ж планується брутальне побиття певної особи – реальних та дієвих заходів упередити такі дії та події правозахисники не мають.

При цьому адвокати, як передова частина суспільства, як фахові правники можуть і зобов’язані втрутитися для упередження такого розвитку подій. Доцільно буде пролобіювати (запровадити) оперативний адвокатський – правовий контроль за розвитком ситуації. Зокрема такий механізм можна реалізувати шляхом надання права окремим адвокатам (можливо, для реалізації запропонованих механізмів доцільно буде створити певний спеціалізований робочий орган тощо) негайно, в будь-який час за наявності оперативної інформації мати доступ до місць ув’язнення з беззаперечним доступом до безпосередніх місць тримання ув’язнених з метою перевірки умов тримання, отримання усних скарг, фіксації виявлених порушень та подальшого виправлення ситуації через процедуру оскаржень, публічного розголосу тощо.

Відповідні пропозиції нами було подано до Офісу Президента України, Міністерства юстиції України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зі свого боку, перший заступник директора Центру економіко-правових досліджень, адвокат, журналіст Олексій Святогор висловив готовність взяти участь у роботі групи фахівців, які можуть будуть залучені до здійснення громадського контролю за станом дотримання прав ув’язнених.