У межах розроблення тематики утримання у належному стані територій населених пунктів та управління багатоквартирними будинками Центром економіко-правових досліджень було одержано від Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) інформацію щодо благоустрою територій та комунального обслуговування.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 р. № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 850) Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері житлово-комунального господарства і державну політику у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів – комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Благоустрій здійснюється в обов’язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Управління багатоквартирними будинками
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком – результат господарської діяльності суб’єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 927/11207 (далі – Правила).
Ці правила визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій:
- забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням;
- проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків і прибудинкових територій.
Захист від проникнення тварин
Пунктом 3.3 Правил передбачено, зокрема, забезпечення захисту приміщень від проникнення тварин: гризунів, кішок, собак.
Питання формування та/або реалізації державної політики щодо поводження з дикими, домашніми та безпритульними тваринами до повноважень Мінрегіону не належать.
Статтею 28 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі – Закон) визначено органи виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту тварин від жорстокого поводження. Зокрема до них віднесено:
- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- місцеві органи виконавчої влади;
- органи місцевого самоврядування.
Питання регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснюється методами та у випадках, передбаченими ст.ст. 16, 17 Закону.
Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.
