Від багатьох громадян і юридичних осіб до Верховної Ради України активно надходять звернення , у яких містяться численні зауваження щодо нового законопроекту 2351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу». Свою незгоду з положеннями законопроекту, що спрямований на повну заборону евтаназії безпритульних тварин як методу регулювання їх чисельності, висловлюють мешканці Миколаєва, Харкова, Херсона, Кривого Рогу, Києва та низки інших міст і селищ – люди бояться за себе та своїх рідних, адже закон їх жодним чином не захищає, а за напади бродячих собак ніхто не нестиме відповідальності.
Свою позицію у зверненнях на адресу Верховної Ради України висловлюють також трудові колективи підприємств, установ і організацій. Надходять і колективні листи від батьків школярів різних населених пунктів.
У зверненнях від громадських організацій, що займаються питаннями захисту тварин від жорстокого поводження йдеться про те, що даний законопроект пропагує, запроваджує та виправдовує жорстоке поводження з безпритульними тваринами, оскільки ним передбачено викидання раніше виловлених тварин з притулків знову на вулиці, це вони будуть повністю беззахисними перед голодом, спрагою, хворобами, нападами інших тварин та різного роду небезпеками.
Позиція руху мисливців ґрунтується на тому, що заборона відстрілу бродячих тварин у мисливських угіддях призведе, по-перше, до спалаху епідемії сказу, що призводить до смерті у 100% випадків і, по-друге, до повного винищення бродячими собаками всієї корисної фауни та птахів у лісах.
Центром економіко-правових досліджень також було направлено до Верховної Ради України відповідні пропозиції та зауваження до законопроекту, що розглядається.
Направлені нами матеріали з обґрунтуванням розроблених пропозицій перебувають на розгляді у комітетах Верховної Ради України.
Нам вдалося поспілкуватися з іншими суб’єктами аналогічних звернень: громадяни та їх об’єднання цілком справедливо наголошують на тому, що скасування евтаназії як методу регулювання чисельності безпритульних тварин рівнозначно тому, якби депутати Верховної Ради України стали розглядати скасування обов’язкових щеплень, ідучи на поводу в антивакцинаторів, або визнала нашу планету плоскою, йдучи на поводу у прихильників цієї теорї, або якби заявила, що ВІЛ не існує, йдучи на поводу у ВІЛ-дисидентів.
Як зазначила миколаївчанка Олена Косенчук, народні депутати, що є авторами законопроекту 2351, могли бути введені в оману, тому вони вважають, що роблять щось дуже хороше. Але факт залишається фактом: вони явно не розуміють, що саме вони роблять, і до яких трагічних наслідків це неминуче призведе. По всьому видно, що вони опинилися під впливом невеликої, але дуже шкідницької групи псевдозоозахисників, які впродовж багатьох років на цьому питанні маніпулювали свідомістю громадян усієї країни, а ким маніпулювати не могли – того залякували.
На даний момент чинне українське законодавство у сфері захисту тварин від жорстокого поводження не відрізняється від законодавства країн, де проблеми з безпритульними тваринами вже давно не існує. Так чому ж в Україні проблема є, а там немає? Так сталося тому, що на місцях, під натиском маніпуляцій та істерик з боку окремих фанатично налаштованих осіб Україна свого законодавства не дотримувалася. Порушення закону мали системний характер, а саме було запроваджено нічим не регламентований метод “відлов-стерилізація-випуск”, який наразі ніде не показав ефективних результатів. Своєю чергою, випуск раніше відловлених тварин знову на вулиці є нічим іншим, як актом жорстокого поводження з ними.
Українським фахівцям з числа біологів, медиків, ветеринарних і санітарних лікарів, які знають про проблему сказу тварин і про те, що метод “вилов-стерилізація-випуск” – це величезна афера, що безпритульних тварин не має бути, і що в кожної кішки та собаки повинен бути господар, – цим фахівцям має бути соромно, що вони допускають прийняття такого законопроекту.
Хто буде нести відповідальність за нескінченні напади, травми, каліцтва і вбивства людей безпритульними собаками, за смерті людей від сказу? За це має відповідати місцева влада, але її представники роками не вирішували проблему, а “гралися” в “повернення” собак на вулиці за допомогою методів, які підсунули їм шарлатани.
Хто був винен у тому, що беззахисні тварини масово гинули на вулицях? Псевдозоозахисники та органи місцевого самоврядування. Хто буде винен у подальшому, якщо законопроект приймуть у такому вигляді? Верховна Рада України і особисто Президент Володимир Зеленський, якщо не накладе вето.
Також абсолютна більшість громадян має запитання до ініціаторів законопроекту 2351 і народних депутатів, які голосували за нього в першому читанні. Ми також приєднуємося до цих запитань, і хочемо нарешті дізнатися, де і коли метод “вилов-стерилізація-випуск” підтвердив, що він є науково обґрунтованим і не шкодить тваринам і людям? В якій країні проблема з безпритульністю тварин була вирішена за допомогою цього методу? У пристойному суспільстві від відповіді на ці запитання буде залежати репутація народних обранців як людей високоосвічених і чесних.
