На той час у Верховній Раді України тривав розгляд відповідного законопроекту за № 7486 про внесення змін до Закону України “Про дорожній рух” щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних.
Як ідеться з пояснювальної записки до законопроекту, на сьогодні осіб, які рухаються в кріслах колісних з двигуном, не віднесено до учасників дорожнього руху, тому вони фактично позбавлені права на безпечний рух.
Відповідно до Європейської угоди (Женева, 1971 рік ), що доповнює Конвенцію про дорожній рух, відкриту для підписання у Відні 08 листопада 1968 р., до пішоходів прирівнюються особи, які переміщуються в інвалідних колясках, що приводяться в рух ними самими або що рухаються із швидкістю пішохода, одночасно такі особи з інвалідністю мають право у будь-якому випадку рухатися по проїзній частині дороги.
Оскільки суб’єктом права законодавчої ініціативи виступив Кабінет Міністрів України, то на його адресу було направлено рекомендації Центру економіко-правових досліджень, а саме ми наполягали на тому, що задля вирішення цього питання стосовно наділення прав та обов’язків осіб, що рухається у кріслі колісному з двигуном на нормативно-правовому рівні, слід рекомендувати Кабінету Міністрів України внести такі зміни до Правил дорожнього руху:
1. Термін “крісло колісне”, п. 1.10 Правил, викласти у такій редакції: “крісло колісне – спеціально сконструйований колісний засіб, який призначений для руху на дорозі осіб з інвалідністю або осіб, які відносяться до інших маломобільних груп населення. Крісло колісне має щонайменше троє коліс та обладнується двигуном чи приводиться в рух мускульною силою людини;
2. Термін “пішохід”, п. 1.10 Правил, викласти у такій редакції: “пішохід – особа, яке бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних з двигуном та без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне”;
3. Пункт 4.2 Правил, викласти у такій редакції: “Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в кріслах колісних, ведуть мотоцикл, велосипед чи мопед, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух тротуарами, пішохідними чи велосипедними доріжками або узбіччями створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд”;
4. Абзац другий п.4.3 Правил викласти у такій редакції: “Особи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини в кріслах колісних, ведуть мотоцикл, мопед або велосипед, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів”.
А інакше – чому про людей, що рухаються у кріслах колісних з двигуном нічого не говориться ані в ПДР, ані у згаданому вище Законі, – хіба вони перебувають поза законом? Вони також є учасниками дорожнього руху. Просто про них забули, – ось єдине пояснення: хтось вирішив, що вони не мають прав і місця на наших дорогах. Ось так Уряд показав, що він “піклується” про людей з інвалідністю, які мають крісла з двигуном: виходить, що Уряд їм сказав, що вони позбавлені права навіть виходити на вулицю, рухатися не те що вулицями, а навіть дворами, адже про них не говориться в ПДР нічого. У визначені терміну “крісло колісне з двигуном” наче є, а от що стосується прав, то їх просто немає.
Такі зміни до Правил слід внести негайно, адже зараз маємо парадоксальну ситуацію: особи, які рухаються у кріслах колісних з двигуном не зазначені у переліку осіб, що прирівнюються до пішоходів, також вони не є водіями, адже їх крісла колісні не є транспортними засобами та Правила не містять окремого розділу, який би визначав права та обов’язки цієї групи учасників дорожнього руху. За таких обставин, ці особи фактично позбавлені права рухатися по дорогах і тротуарах своїх населених пунктів (окрім власного житла) та, маючи таке крісло (з двигуном!), змушені пересуватися містом або за допомогою власної мускульної сили або за допомогою іншої особи, яка буде везти те крісло.
04 грудня 2018 р. законопроект було прийнято Верховною Радою України у першому читанні, та осіб з інвалідністю, що пересуваються у кріслах колісних (на спеціальних візках), було визнано учасниками дорожнього руху.
