18 травня 2018 р. директорка Центру економіко-правових досліджень к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська взяла участь у науково-практичній конференції “Відновлювана та воднева енергетика-2018”, що відбулася у Великій конференц-залі Національної академії наук України. Заходи було присвячено до 100-річчя заснування Національної академії наук України, 120-річчя КПІ ім. Ігоря Сікорського, 100-річчя факультету електроенерготехніки та автоматики і Дня науки в Україні. Організатором конференції був Інститут відновлюваної енергетики НАН України, а генеральним партнером заходів виступила Енергетична асоціація “Українська воднева рада”.
Відкриваючи конференцію, з вітальною промовою до учасників звернулися зарубіжні гості. Також із вітальною промовою виступив Олександр Рєпкін (Енергетична асоціація “Українська воднева рада”).
Загалом спілкування учасників науково-практичної конференції пройшло плідно завдяки належній організації, в якій особливу увагу було приділено змістовній складовій. Це зробило дискусію активною та корисною. Кожен з доповідачів підготував цікаву презентацію за своєю темою, тому насичення виступів цікавою інфографікою добре сприяло висвітленню навіть складних і малодосліджених питань, а також результатів проведених наукових розробок, з якими присутні мали можливість ознайомитися.
Так, усім доповідачам, виступи яких було заплановано, було надано слово та при цьому чітко дотримано регламент часу для відповідей на запитання. А саме, у доповідях було обговорено такі актуальні теми:
- Стан та перспективи впровадження технологій відновлюваної та водневої енергетики (Степан Кудря, Інститут відновлюваної енергетики НАН України);
- Водень та паливні комірки як основа більш широкого використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні (Юрій Солонін, Інститут проблем матеріалознавства НАН України);
- Водневі технології – інноваційна складова проблеми підвищення ефективності використання ідновлювальних джерел енергії (Микола Зіпунніков, IПМаш НАН України, м. Харків);
- Можливості залучення фінансування в проекти відновлюваної енергетики в рамках програми CLEANTECH (Ігор Кирильчук, Проект UNIDO/GEF);
- Імовірнісний підхід до вибору систем акумулювання при використанні відновлюваних джерел енергії (Микола Кузнєцов, Інститут відновлюваної енергетики НАН України);
- Про можливості участі в конкурсах програми «ГОРИЗОНТ 2020» 2018-2020 рр. і спільної ініціативи «Паливні комірки і водень» (Ірина Білан, Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України);
- Нові воденьакумулюючі матеріали для застосування у пристроях постачання водню (Ігор Завалій, Фізико-механічний інститут НАН України);
- Стан та перспективи розвитку сонячної енергетики в Україні (Юрій Фаворський, Асоціація сонячної енергетики України);
- Український шлях від порошку до електрики (Олександр Васильєв, Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України;
- Міжнародний ринок та стандартизація водневих енерготехнологій на основі паливних елементів. конверсія твердих органічних відходів україни для роботи нових електрогенераторів (Олексій Дудник, Інститут вугільних енерготехнологій НАН України, І.С. Соколовська, Інститут загальної енергетики НАН України);
- Особливості використання ВДЕ для отримання водню (Юрій Морозов, Інститут відновлюваної енергетики НАН України);
- Розробка світлочутливого аноду та катодного каталітичного матеріалу для отримання водню розщепленням води у реверсивній паливній комірці (Тетяна Ткаченко, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України);
- Отримання енергії з паливної комірки (Євгеній Островерх, Інститут проблем матеріалознавства ім І.М. Францевича НАН України);
- Воднева паливна комірка з малим вмістом платини (Анна Oстроверх, Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України).
Фото: Олександр Пепелов, Інститут відновлюваної енергетики НАН України
Доповідь директорки Центру економіко-правових досліджень к.ю.н., с.н.с. Ірини Кременовської було присвячено висвітленню особливостей тарифного регулювання у галузі альтернативної енергетики.
У доповіді на підставі аналізу цін і тарифів на електричну енергію було описано тенденції, що є характерними для ринку електричної енергії в Україні, названо причини виникнення дисбалансу цін на ринку виробників електричної енергії, а також запропоновано шляхи врегулювання цін і встановлення справедливих тарифів на ринку споживачів електричної енергії:
– Достатньо просто проаналізувати кількість ухвалених НКРЕКП нормативних актів (банальне навантаження на посадових осіб та їхні технічні можливості хоча б осягнути кількість споживачів та «розбити» їх за категоріями) аби дійти висновку – контроль здійснити практично неможливо. Енергокомпаніям залишається вільно ловити свою рибу в скаламученій воді, в очищенні якої ніхто не зацікавлений.
А ще якщо спитати, що робиться з постачанням електричної енергії та за якими цінами і з якими розрахунками на території АР Криму та тимчасово окупованих (зайнятих терористичними організаціями) Донецької та Луганської області – питання взагалі, в силу своєї надзвичайної складності та ірраціональності окреме.
Один і той саме товар на одному і тому ж ринку в єдиний момент не може мати таку різницю у вартості (в двадцять разів), тому що безумовно, це призводить до виникнення великих спокус та ризиків корупційного характеру. Ми б приміром, здивувалися та висловлювали, як мінімум, невдоволення, коли б ціна хліба, вугілля, пального, золота чи текстильної продукції приблизно в один час на одній території відрізнялася б, тим більше в два десятки разів.
Відтак, проблему можна і слід вирішувати, прагнучи до усереднення цін та тарифів на товарну продукцію (електричну енергію) і орієнтуючись на єдиний, розумний та зважений підхід до процесів виробництва та споживання, без зайвих популістських загравань з тими чи іншими категоріями виробників-споживачів, тим більше з використанням ідеологічних та соціальних мотивацій «бідним треба допомагати» чи «цих виробників слід підтримувати а інших – гнобити».
Подібна існуюча політика призводить і буде призводити виключно до прагнення найбільш активних учасників ринку виробництва та споживання електричної енергії тримати розбаланс у тарифах і технологіях виробництва з тим, аби в цій каламутній воді ловити свою велику рибу.
Єдина Україна – єдиний ринок електроенергії – єдині (однотипні) розумні та логічно пояснені тарифи та ціни на один і той же товар на всій території держави: саме до такої мети нам слід прагнути задля суспільного блага та балансу інтересів.
