Ще на початку грудня 2017 р. Центром економіко-правових досліджень повідомлялося, що з 15 грудня 2017 року (з початку роботи новоствореного Верховного Суду України) набудуть юридичної сили зміни до Кримінального процесуального кодексу України (відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Низка змін (зокрема, до ст.ст. 132, 184 КПК України) набудуть юридичної сили за три місяці після набрання чинності Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
В свою чергу, відповідно до ст. ст. 132, 184 зазначених змін, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів і заходів забезпечення кримінального провадження подається до місцевого суду (слідчого судді), в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа і розглядається виключно таким судом (слідчим суддею).
На прикладі міста Києва слід розуміти, що районні управління Національної поліції в місті Києві (основні та найпоширеніші органи досудового розслідування) не є юридичними особами, а лише відокремленими структурними підрозділами Головного управління Національної поліції в місті Києві.
Зокрема було спрогнозовано, що, як приклад, вже за три місяці, – у день набрання чинності зазначеними законодавчими змінами, – навантаження на Шевченківський районний суд міста Києва зросте приблизно у двадцять разів, що обумовлено новаціями у прийнятих змінах до Кримінального процесуального кодексу України. Для того, щоб таке навантаження не трапилося, традиційно, як “випадкове” і “неочікуване”, питання було порушено для обговорення вже зараз.
Відповідно, було розроблено та направлено на адресу компетентних державних структур пропозиції, а невдовзі – отримано підтвердження про врахування розроблених Центром економіко-правивих досліджень пропозицій у діяльності Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1 березня 2018 р. “Українська правда” повідомила, що якщо до Кримінально процесульного кодексу до 15 березня не будуть внесені зміни, то робота правоохоронної системи буде паралізована. Про це заявив Голова Нацполіції Сергій Князєв.
Про це він сказав під час засідання Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів, повідомляє прес-служба Нацполіції.
За словами Князєва, у жовтні 2017 року парламент ухвалив закон, яким вніс зміни до господарського, цивільного, адміністративного кодексів та інших законодавчих актів.
Прийнятий законопроект вніс зміни і до Кримінального процесуального кодексу, тим самим спричинивши виникнення різноманітних ризиків для діяльності правоохоронної системи.
Глава Нацполіції зазначив, що під час підготовки законопроекту було зроблено багато технічних помилок і якщо їх не виправити та не внести зміни до 15 березня, коли він має вступити в силу, то це паралізує роботу правоохоронної системи.
Так, Князєв розповів, що відповідно до цих змін, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК), а також про проведення процесуальних слідчих дій повинні вноситися юридичними особами, що у випадку з поліцією – передбачено виключно щодо обласних главків поліції.
Він пояснив, що зокрема, слідчі підрозділи позбавлені можливості звертатися до місцевого суду для отримання дозволу для проведення обшуку, тимчасового вилучення майна, накладення арешту, обрання запобіжних заходів.
Князєв додав, що у цьому випадку співробітники всіх слідчих підрозділів обласної поліції будуть зобов’язані звертатися з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження лише в один суд, розташований за місцем розташування Головного управління Нацполіції в окремій області.
“Як приклад: всі слідчі підрозділи міста Києва та Київської області повинні звертатися виключно до Шевченківського районного суду міста Києва – за місцем розташування юридичних осіб поліції в місті Києві та Київській області. Цим же судом будуть розглядатися всі клопотання слідчих СБУ та ДФС”, – пояснив він.
Князєв додав що це призведе до невиправданої витрати часу слідчим на отримання вказаних ухвал та значно збільшить навантаження на слідчих суддів місцевого суду.
Також голова Нацполіції заявив, що Крім того, згідно зі статтею 242 (Підстави проведення експертизи) КПК України, слідчий позбавлений права призначення експертиз.
За його даними, у 2016 році в Україні було зареєстровано 91,8 тисяч природних смертей, за фактами яких розпочато кримінальні провадження і призначалися експертизи слідчими.
Зокрема, що у Києві і Київській області слідчі призначали проведення 11,5 тисяч експертиз для встановлення причин смерті у таких провадженнях.
Він додав, що нова редакція вказаної статті значною мірою обмежить слідчого в самостійності прийняття рішення та знизить ефективність проведення досудового розслідування.
Крім того, Князєв заявив, що турбує і питання безпідставного закриття кримінальних проваджень за формальною ознакою.
За його словами, йдеться про обов’язок слідчого або прокурора закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений у статті 219 КПК України, закінчився, а жодній особі так і не було повідомлено про підозру.
Він додав, що сьогодні у провадженні слідчих підрозділів Національної поліції перебуває понад мільйон кримінальних проваджень. Із них повідомлено про підозру лише у 6,6 тисячах випадків.
Князєв запевнив, що раніше внесені до КПК зміни призведуть до порушення конституційних прав сторін кримінального провадження, зокрема – права на судовий захист.
“При відсутності перехідних положень в частині прийняття рішення у кримінальних провадженнях, розпочатих до вступу в дію Закону, підлягають одночасному закриттю як мінімум 700 – 800 тисяч кримінальних проваджень”, – сказав він та додав, що . це суперечить доктрині кримінального права, яким передбачено строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Голова Нацполіції зазначив, що подібна негативна практика закриття проваджень гарантовано спричинить значне зростання кількості звернень громадян України про відновлення порушених прав до Європейського суду з прав людини.
Зазначається, що члени комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів підтримали пропозиції Князєва.
