Відбулася чергова лекція у межах освітнього проекту «Весняна школа НАЕК «Енергоатом» за темою «Продовження терміну експлуатації та будівництво нових енергоблоків АЕС», яку провели заступник директора департаменту з управління продовженням експлуатації ДП «НАЕК «Енергоатом», кандидат фізико-математичних наук Микола Зарицький і заступник директора з нових ядерних установок – начальник управління головних фахівців ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» Юрій Черепанов.
Атомні станції, як і будь-які об’єкти, піддані природному процесу старіння, а тому потребують особливої уваги в частині забезпечення їх безпеки, а також поміркованих підходів до управління терміном їх служби та продовження експлуатації.
2003 р. у складі «НАЕК «Енергоатом» було створено дирекцію з управління продовженням експлуатації. Як відомо, сьогодні на всю країну немає жодного навчального закладу і не передбачено жодного навчального курсу для інженерів, які опікуються питаннями продовження терміну експлуатації наявного обладнання або потужностей.
Для продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС має бути враховано дві головні передумови: економічні й технічні.
Ресурс кожного енергоблоку атомної електростанції визначається ресурсом корпусу реактора, оскільки він не підлягає заміні.
Хоча всі корпуси ВВЕР-1000 виготовлені за однаковими кресленнями і з однакової марки сталі, але кожен корпус є індивідуальним як за хімічним складом матеріалів, так і за умовами його експлуатації. Найбільш небезпечним наслідком впливу нейтронного опромінення є так зване явище радіаційного окрихчування металу корпусу реактора, тобто зниження характеристик в’язкості корпусних матеріалів. Для контролю за цими характеристиками проводяться періодичні випробування зразків-свідків металу корпусу реактору, які виготовляються з металу того корпусу, в якому і опромінюються надалі. Такі випробування можна проводити тільки в спеціалізованих лабораторіях, де передбачені умови захисту при роботі з високоопроміненими матеріалами.
Відновлювальний віджиг корпусу реактору вперше було застосовано на Рівненській АЕС.
А загалом існує «три кити» продовження терміну експлуатації енергоблоків:
- роботи капітального характеру;
- технічне обслуговування та ремонт;
- роботи інжинірингового характеру.
На практиці такі роботи мають розпочинатися, щонайменше, за п’ять років. НАЕК «Енергоатом» приєднався до Меморандуму про співпрацю у проекті «ProZorro.Продажі», який спільно реалізується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Фондом державного майна та Громадською організацією Transparency International Україна з метою підвищення прозорості процедур продажів державної власності. Протягом 2017 – 2018 рр. заплановано проведення закупівель і робіт з продовження терміну експлуатації 4 енергоблоків, а до 2020 р. – ще 6.
Окрім того, фахівці Компанії працюють над подовженням терміну експлуатації українських енергоблоків. Визначальним у цьому відношенні став 2010 рік, адже вперше в Україні після реконструкції та модернізації було продовжено на 20 років строки експлуатації діючих енергоблоків №1 та №2 Рівненської АЕС.
28 листопада 2013 року на засіданні Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України ухвалено рішення про подовження експлуатації енергоблока №1 Южно-Української АЕС на 10 років (до 02.12. 2023) у понадпроектний строк.
7 грудня 2015 року на засіданні Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України ухвалено рішення про подовження експлуатації енергоблока №2 Южно-Української АЕС на 10 років (до 31.12. 2025) у понадпроектний строк.
13 вересня 2016 Колегія Держатомрегулювання прийняла рішення про продовження експлуатації енергоблоку №1 Запорізької АЕС на 10 років у понадпроектний термін – до 23 грудня 2025 року.
3 жовтня 2016 Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження експлуатації енергоблоку №2 Запорізької АЕС на 10 років у понадпроектний термін – до 19 лютого 2025 року.
Наразі у співпраці з Держатомрегулювання та Міненерговугілля здійснюється значний обсяг робіт, спрямований на підвищення безпеки, реконструкцію та модернізацію енергоблоків №3 ЗАЕС та №3 РАЕС, термін експлуатації яких буде подовжуватись у 2017-2018 роках.
Компанія також працює над спорудженням централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива для Рівненської, Южно-Української та Хмельницької АЕС, вибором нового типу реактору, пошуком варіантів альтернативного ядерного палива та над іншими важливими питаннями.
У 2017 р. мають розпочатись передпроектні роботи для спорудження енергоблоків, що заміщатимуть енергоблоки діючих АЕС, які виводяться з експлуатації після 2030 року.
Рішення щодо джерел фінансування будівництва нових енергоблоків має прийматися з урахуванням:
- обов’язкового включення фінансових витрат, пов’язаних з будівництвом, в рахунок інвестиційної складової в тарифі на електроенергію, що виробляється АЕС;
- надання державних гарантій при залученні кредитних ресурсів, з довгостроковим терміном окупності інвестицій, необхідних для будівництва нових енергоблоків.
Загальна кошторисна вартість будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС становить 36,8 млрд. грн.
Орієнтовний обсяг необхідних інвестицій для будівництва інших енергоблоків розраховується, виходячи з показника 32 тис. грн. на 1 кВт встановленої потужності.
Попередньо оцінений обсяг необхідних інвестицій на спорудження нових енергоблоків в період до 2030 р., враховуючи витрати на початок спорудження заміщуючих потужностей в сумі 127 млрд. грн., за базовим сценарієм становить до 265 млрд. грн.
фото: ДП «НАЕК «Енергоатом»
