Атомна енергія – енергія майбутнього чи минулого?

Загальноприйнято вважати, що енергія – фізична величина, яка є єдиною універсальною мірою різних форм руху та взаємодії матерії, мірою переходу матерії з одного стану до іншого. Все, на чому тримається Всесвіт – усі процеси, які в ньому відбуваються – це енергетичні та енергообмінні процеси. Починаючи з Великого Вибуху, в результаті якого зародився Всесвіт, все, що було і відбувається надалі – зародження та припинення зірок, туманностей, планет – все це енергетичні процеси, в тому чи іншому аспекті чи рівні пов’язані з передачею енергії від найбільш нагрітого тіла до найменш нагрітого. Власне, обмін енергією (енергетичними складовими) – це і є життя в усіх сенсах, від життя на рівні розуміння Всесвіту і закінчуючи клітинним обміном на рівні біологічних складових (клітин тощо).

Припинення енергетичного обміну означає смерть.

Всі інші фізичні параметри, поза енергетичними чи пов’язаними з енергетикою є вторинними, залежними від енергетики.

Сучасний рівень розвитку суспільства, цивілізації немислимий без енергетичної складової. Більше того, людина є людино саме тому, що реалізує свій творчий, науковий та життєвий потенціал, враховуючи сучасний рівень розвитку технологій, науки, техніки, освіти, філософії, права в усій повноті та всеосяжності.

Реалізація цього потенціалу неможлива без використання енергії та енергетичних ресурсів, починаючи від банального зігрівання (обігріву) чи то навпаки, охолодження (через кондиціювання повітря в умовах теплого клімату) – тобто шляхом перетворення і корегування некомфортних та нежиттєздатних природних факторів у придатні – до використання електричної енергії для засобів комп’ютерної техніки, зв’язку, приладів тощо.

Видобувати енергію можна різними способами, однак атомна (ядерна) енергія  є та залишається найбільш доступною та перспективною для розвитку і використання. Питання і в тому, що використання інших енергоносіїв (вугілля, газ, мазут) створює надмірні екологічні навантаження на екосистему (а в умовах брудного оточуючого середовища втрачається сам сенс і життя і будь-якого розвитку) і в тому, що атомна енергетика є практично невичерпною. З академічно-наукової та практичної (утилітарної) точки зору – атомна енергетика є відновлювальною енергетикою, хоча за базовим галузевим законодавством України і не визнана такою, хоча за всіма ознаками підпадає під ознаки «відновлювальності». Більше того, на відміну від класичних відновлювальних джерел енергії (солярна енергія, вітрова, енергія припливів, відпливів тощо) атомна енергетика є найбільш універсальною енергетикою (джерелом енергії), глобальною, придатною для використання у промислових масштабах, контрольованою за процесом виробництва (при тому, що класична «альтернативна» енергетика має залежність від випадкових природних факторів змін клімату).

Питання лише в розвитку науки та техніки, технологіях та інноваціях: якщо зараз для отримання енергії від розщеплення ядра використовуються численні елементи, то з плином часу та розвитком науки і техніки – число таких елементів зростатиме, так само як і зростатиме кількість і якість отриманих ресурсів, джерел їх отримання, безпечність і доступність технологій.

Безперечно, що з цих позицій – атомна енергетика – енергетика не те що майбутнього в сенсі «завтра» (видимих перспектив), але і енергія майбутнього в глобальній цивілізаційній перспективі – назавжди, невідворотно, стратегічно.

Ірина Кременовська,

к.ю.н., с.н.с.,

директор Центру економіко-правових досліджень