У Міністерстві юстиції України розглянуто пропозиції Центру економіко-правових досліджень стосовно внесення змін до законодавства щодо надання адвокатам права бути присяжними у суді та надано цікаве і докладне роз’яснення, що може статися у нагоді нашим колегам.
Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі – Закон) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту ( п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону одним із видів адвокатської діяльності є представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону несумісною з діяльністю адвоката є робота на посадах осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
З набранням чинності Закону України “Про запобігання корупції”, зокрема положення ст. 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” втратили чинність, однак відповідні зміни до Закону внесено не було.
Разом з тим, згідно з підпупктом “ґ” ч. 1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції” суб’єктами, на яких поширюється дія Закону є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді.
Приписами ст. 63 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов’язки, встановлені п.п. 1, 2, 4 – 6 ч. 7 ст. 56 цього Закону.
Такими обов’язками є, зокрема:
- справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до правил судочинства;
- дотримуватися суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
- не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
- виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Таким чином, з огляду на вищезазначене та встановлені законодаством обмеження, адвокат як самозайнята особа, що провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, не може поряд з виконанням своїх основних обов’язків здійснювати правосуддя як присяжний.
