Закон України «Про основи національної безпеки України» у ст. 7 відносить намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації до загроз національним інтересам в інформаційній сфері. Однак при цьому законодавцем досі не напрацьовано дієвих правових механізмів для подальшої реалізації заходів щодо протидії таким проявам.
Всі зміни, що відбуваються у політичній і соціально-економічної сферах життя України, в її міжнародному становищі справляють прямий вплив на звичайні життєві ситуації значної частини населення країни та активізують потреби людей у соціально значущій інформації.
Сучасне розуміння безпеки в контексті оптимального співвідношення інтересів особистості, суспільства і держави обумовлює актуальність дослідження нового аспекту цієї проблеми – інформаційно-психологічної безпеки. Виділення інформаційно-психологічної безпеки як самостійного предмету теорії та соціальної практики пов’язано також із тим, що процеси і технології впливу інформаційного середовища на волю і свідомість людей сферу мають особливу специфіку, яка визначає необхідність розгляду цієї проблематики в концептуальному, методологічному та методичному плані.
Мета дослідження – визначити й охарактеризувати найбільш поширені прийоми негативного маніпулятивного впливу на поведінку людей у малих і середніх групах і механізми подальшої екстраполяції інформаційно-психологічного впливу на великі групи, і на цій підставі сформулювати відповідні пропозиції щодо вжиття заходів реагування з боку спеціально уповноважених державних органів.
Метою дослідження обумовлено його основні завдання, що полягають у такому:
- Визначити сутність інформаційно-психологічної безпеки особистості та пов’язаних із цим понять: інформаційно-психологічного впливу, маніпулювання суспільною свідомістю, пропаганди тощо.
- Проаналізувати основні тенденції у використанні телекомунікаційних систем для маніпулювання суспільною свідомістю й поведінкою людей.
- Провести порівняльно-правовий аналіз законодавства та правозастосовної практики зарубіжних країн у ставленні до використання методів інформаційно-психологічного впливу на волю та поведінку людей, що має характер протиправних діянь, зокрема за допомогою маркетингових технологій, засобів масової інформації, телекомунікаційних засобів (мереж) та ін.
- Створити інформаційне підґрунтя, викладене у доступній для всіх категорій населення формі (статті, науково-популярні видання, інші публікації), що дозволить громадянам дізнатися про найбільш поширені прийоми та способи маніпулювання їхньою свідомістю чи для введення в оману, а також навчить своєчасно виявляти такі спроби стороннього інформаційно-психологічного впливу та протидіяти їм.
- Розробити пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України в частині протидіям використання інформаційного простору для завдання шкоди національним інтересам держави, моральним засадам суспільства, психічному здоров’ю громадян, у т. ч. стосовно всіх форм розхитування ситуації всередині країни, діяльності т.зв. “п’ятої колони”, розпалювання ненависті й ворожнечі, для плекання невігластва і введення в оману громадян або соціальних груп, для дискредитації України на міжнародній арені чи з корисливою метою (шахрайські схеми).
