«

»

Чер 01

Print this Запис

Кількість і потужність генеруючих установок приватних домогосподарств за областями України

Останнім часом в Україні набула поширення тенденція до облаштування приватних домогосподарств (житлових приватних будинків, стін багатоквартирних будинків тощо) засобами і генеруючими потужностями для виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел, зокрема з використанням енергії сонця.

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2016 р. № 229 та іншими нормативно-правовими актами далі власниками здійснюється подальший продаж виробленої електроенергії енергокомпаніям за тарифами, які значно перевищують тарифи від реалізації електроенергії споживачам.

У зв’язку з наведеним вбачається необхідним з’ясувати принципову економічну корисність, привабливість і доцільність таких правовідносин для енергокомпаній (постачальників електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території).

З цією метою Центром економіко-правових досліджень було направлено інформаційний запит до Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження України, а саме в частині кількості  домогосподарств-виробників електричної енергії за «зеленими» (альтернативними) технологіями, які в поточному часі приєднані до енергомережі на закріпленій території, загальний обсяг їх виробництва (відпуску електроенергії в мережу), а також відомості про участь енергопостачальної компанії у даних відносинах (відомості як учасника договорів на приєднання до мережі та постачання електричної енергії у мережу, тарифи, за якими таке приєднання та постачання відбуваються, економічну складову такої діяльності (відомості про взаємні заборгованості, порядок розрахунків, порядок покриття збитків, які виникають в результаті «розриву» між тарифами на продаж «альтернативної» енергії в мережу та між тарифами про ринкову вартість електричної енергії для побутових та промислових споживачів) тощо.

Особливий інтерес у межах цього дослідження становили відомості про наявність регулятивних компенсаційних механізмів для енергокомпаній (покриття збитків від різниці в тарифах), особливо в частині прямих і непрямих збитків (втрат) енергокомпаній. Розглядається також питання щодо організації повноцінних компенсаційних механізмів на користь енергокомпаній, і з цією метою – перспектива оскарження (в тому числі судове) дій (рішень, бездіяльності) державних органів та інституцій, в результаті яких енергокомпанії зазнають втрат через придбання «зеленої» електроенергії.

Отже, з одержаної відповіді Держенергоефективності України (лист від 18.05.2017 р. № 34-01/17/31-17) ідеться про те, що за інформацією, отриманою від енергопередавальних компаній станом на 01.04.2017 р. в Україні кількість генеруючих установок приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання складає 1309 установок загальною встановленою потужністю 20,05 МВт.

За нашими розрахунками, усереднений обсяг потужності (виробництва) однієї генеруючої установки приватного домогосподарства становить:

 20 МВт / 1309 (кількість виробників) = 15279 Вт (усереднюються до 15 кіловат).

Одна лише вітряна станція Вінд Пауер (ДТЕК) має заявлену потужнсть 200 МВт, а це приблизно в десять разів більше за загальну потужність усіх генеруючих установок приватних домогосподарств. Іншими словами, всі домогосподарства-виробники електроенергії разом складають мізерний обсяг потужності. Спробуємо дати відповідь на питання, чому так склалося.

Для розуміння масштабів виробництва: одна з найбільших в Україні сонячних електростанцій – Актив Соляр, яка знаходиться на території тимчасово окупованого кримського півострову, мала потужність в 600 МВт. У зв’язку з боргами електростанцію було продано китайській компанії. При цьому не є зрозумілим те, як стало можливим утворення боргів за вартості електроенергії по 50 євроцентів за 1 кВт-год виробленої електроенергії (2010 рік) при тому, що інші виробники «вкладалися» в тарифи в десятки разів менші. Зараз для виробників електроенергії з альтернативних джерел тарифи, в середньому, становлять понад 10 євроцентів за 1 кВт-год. Згідно з постановою НКРЕКП від 29.12.2016 р. № 2382 тарифи встановлюються залежно від дати введення в експлуатацію (за потужності до 30 КВт) – від 4,9 грн. до 9,8 грн. за 1 кВт-год.

Споживачі-фізичні особи за обсягів споживання до 100 кВт-год купують електроенергію зараз (постанова НКРЕКП від 23.02.2017 р. № 220) по 90 коп. за 1 кВт-год (3 євроценти).

Останнім часом, коли йдеться про причини того, чому в Україні так мало генеруючих установок приватних домогосподарств, активно пропагується теза, що приватні господарства «продають» електроенергію державі (така думка панує на рівні більшості ЗМІ). Насправді ж покупцем є обленерго, котрі не мають права відмовити в покупці. Обленерго купують електроенергію у приватних домогосподарств (фізичних осіб, які облаштували свої будинки панелями для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання) за ціною 5-10 грн, а продавати цей саме товар такого ж суб’єкту мають право за ціною приблизно 1 грн.

З огляду на це не є зрозумілим те, яку користь приносить такий «бізнес» для обленерго. Чинним законодавством України не передбачено дієвих засобів і механізмів для компенсації таких провалів. Тому обленерго, аби уникнути зайвих проблем і фінансових витрат через те, що держава вирішила «погратися» з генеруючими установками приватних домогосподарств, загальна потужність яких у масштабах ринку є незначною ігнорують таких «постачальників», відмовляючи їм у під’єднанні до мережі. Причин для такої відмови знаходиться достатньо: не те обладнання, не ті лічильники, не такого перетину дроти, не та погода та ін). Тому в Луганській області генеруючих установок приватних домогосподарств аж дві, в Донецькій – 12, в Дніпропетровській, де наявний величезний промисловий потенціал – 122, а в Тернопільській, яку ніяк не можна рівняти за обсягами з Дніпропетровською, – така саме кількість – 121.

Загальна інформація про кількість і потужність генеруючих установок приватних домогосподарств (сонячні електростанції) за областями міститься у додатку до листа Держенергоефективності України від 18.05.2017 р. № 34-01/17/31-17:

Permanent link to this article: http://el-research.center/2017/06/01/%d0%ba%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%ba%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c-%d1%96-%d0%bf%d0%be%d1%82%d1%83%d0%b6%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c-%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d1%83%d1%8e%d1%87%d0%b8%d1%85-%d1%83%d1%81/